Теорія географії - Каталог статей

Меню сайту

Географічний факт

Кварц - найпоширеніший
мінерал на нашій планеті

Наше опитування

географія конференція герб відео школа гори конкурс Крим 2010 озеро україна вулкан планета екологія зміна клімату туризм сайт Арктика Великобританія Європа Китай Місяць виверження Землетрус 2011 Росія карта оон фото Населення київ методика транспорт Японія природа геологія реферат Дослідження Австралія світ Океан острів клімат Льодовик прогноз Бразилія США Земля вода погода африка книга Азія Цікаве національний парк Італія річка америка канада Антарктида прапор світовий океан повінь нафта Нова Зеландія Пазинич лід сонце Атмосфера флаг

Статистика

Наші спонсори

Головна » Статті » Теорія географії

[ Додати статтю ]

У розділі матеріалів: 439
Показано матеріалів: 253-258

Сторінки: « 1 2 ... 41 42 43 44 45 ... 73 74 »

Характеристика антарктичних вод

Материкова обмілина навколо Антарктиди занурена значно глибше, ніж в інших частинах земної кулі (у середньому до 500 м). Це глибоке занурення може бути пояснено молодими опусканнями океанічного дна, що захопили також окраїни материка. Поверхня материкової обмілини несе на собі сліди діяльності материкового зледеніння в період його максимального розвитку. У межах материкової обмілини майже цілком лежать окраїнні антарктичні моря.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:3459 | Додав: wiktor | Дата: 30.05.2010 | Коментарі (0)

Антарктика: загальні відомості

Антарктика — південна полярна область Землі. Її назва походить від грецьких слів «анти» (проти) і «арктикос» (північний). До складу Антарктики входять величезний, покритий льодом материк Антарктида й омиваючі його південні полярні води з розкиданими островами. Це найсуворіша по природі частина Землі. За винятком деяких островів вона позбавлена постійного населення.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:4704 | Додав: wiktor | Дата: 30.05.2010 | Коментарі (0)

Острови Тихого океану. Ч.2.

Острови Нової Зеландії знаходяться на південній окраїні острівної дуги, що починається на Новій Гвінеї, облямовує зі сходу Австралію і продовжується у виді підвідних підняттів на дні океану в напрямку до Антарктиди.

З південно-сходу, тобто уздовж тихоокеанського берега, проходить глибоководний океанічний жолоб Тонга-Кермадек.

Виняткова своєрідність природи Нової Зеландії пов'язана з походженням островів у зоні субдукції, тобто занурення Тихоокеанської плити під Австралійську. З цим пов'язана сейсмічність й активний древній і сучасний вулканізм із супутніми їм процесами. На Новій Зеландії вперше був виявлений інгнімбрит - кисла вулканічна порода, що утворюється при експлозивних виверженнях у виді «палючих хмар» з величезними температурами і застигає вже на поверхні землі.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:5012 | Додав: wiktor | Дата: 24.05.2010 | Коментарі (0)

Острови Тихого океану. Ч.1.

Центральна частина Тихого океану, відділена від Тихоокеанських острівних дуг так званою андезитовою лінією, являє собою найдавнішу на Землі океанічну плиту. У її західній половині, на величезному просторі між Північним і Південним тропіками і частково за їхніми межами, знаходиться безліч дрібних островів, що групуються в лінійно-витягнуті архіпелаги. Ці острови вулканічного і коралового походження являють собою виступи над водою вершин лінійних вулканічних піднять, що перетинають Тихий океан. Деякі з них є діючими вулканами, що викидають потоки базальтової лави (наприклад, на Гавайських островах).

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:10129 | Додав: wiktor | Дата: 24.05.2010 | Коментарі (0)

Природне районування Північної Америки

Північна Америка розташовується в межах арктичного субарктичного, помірного, субтропічного, тропічного і субекваторіального поясів. Виділяються дві великі частини: рівний Позакордильєрний Схід і гірський Кордильєрний Захід, які підрозділяються на країни. В межах Позакордильєрного Сходу виділяється: Г р е н л а н д і я – найбільший острів на земній кулі, 80 % якого зайнято льодом, який утворюється на внутрішній частині острова суцільний покрив середньою потужністю 2300 м; ділянки суші штатною до 200-250 км не покриті льодом, розташовуються переважно вздовж південно-західного і північно-східного побереж; клімат арктичний і морський субарктичний (на південь від 68^о пн.ш.).

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:5513 | Додав: wiktor | Дата: 23.05.2010 | Коментарі (0)

Грунти та органічний світ Північної Америки

Для Північної Америки характерна велика різноманітність ґрунтів – від полярних до тропічних, переважним розповсюдженням типів, які формуються в результаті процесів бореального і субтропічного ґрунтоутворення. В північній частині материка контури однотипних ґрунтів витягнуті у вигляді зон в субширотному напрямку. Для північних островів Канадського Арктичного архіпелагу характерні відносно сухі арктичні (скрито глеєві) і тундрові арктичні ґрунти. В південних частинах архіпелагу і в межах широкої смуги вздовж Північного Льодовитого океану, в умовах суцільної багаторічної мерзлоти розвиваються кислі, ненасичені, дуже вологі в теплий період тундрово-глеєві ґрунти.