Головна » Статті » Теорія географії [ Додати статтю ]

У розділі матеріалів: 439
Показано матеріалів: 241-246
Сторінки: « 1 2 ... 39 40 41 42 43 ... 73 74 »

Схід   Австралії   гористий.   Гори   середньої   висоти   простягаються   уздовж   узбережжя,   повторюючи   його   обрису,   від   південно-сходу півострова Кейп-Йорк до Бассової протоки. Цей складчастий   пояс, що   почав   формуватися   в   палеозої   і   зазнав руху в  мезокайнозої,  складається  з  декількох  частин, що   відрізняються   за   геологічною   будовою і рельєфом. Простираючись в межах субекваторіального і тропічного поясів,   північна   частина   гір   Східної   Австралії   характеризується дуже жарким  і  вологим  (особливо в літню пору)   кліматом  і може бути виділена  в окремий  регіон. Осьова його частина — Великий   Вододільний   хребет - являє   собою верхньопалеозойську складчасту систему,  вирівняну і  підняту   у   вигляді  асиметричного зводу   в неогені.   Розлами   й   ерозійні  балки   розчленовують   хребет   на   окремі масиви.   Крім   зібраних   у   складки   осадових   порід,   у будові гір   велику   роль   відіграють   вулканогенні   породи різного віку, особливо базальти.  На півночі гори складені гранітами, сланцями  і базальтами, що містять запаси олов'яних руд.
Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:2301 | Додав: wiktor | Дата: 30.05.2010 | Коментарі (0)
По особливостях просторової диференціації природи Австралія близька до південного субконтиненту Африки. Перевага рівнинно-платформного рельєфу обумовлює велику роль зонально-кліматичних умов у формуванні природних розходжень. З іншого боку, асиметрія рельєфу, існування гірського бар'єра на сході і південно-сході материка створюють великі контрасти в кліматі і рельєфі між більшої західною і меншою східною частинами материка. У цілому в Австралії спостерігається зміна природних умов зі сходу і півночі до центральних і західних частин материка. У її межах виділяються регіони: рівнинна жарка, з літніми опадами Північна Австралія; більш рівномірно зволожена гірська Східна Австралія; гірничо-рівнинний сухий субтропічний Південно-Схід; Центральна рівнина; субтропічний Південно-Захід і тропічні плоскогір'я і гори Західної Австралії.
Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:3982 | Додав: wiktor | Дата: 30.05.2010 | Коментарі (2)
  Формування тропічної флори Австралії почалося в крейдовому періоді і продовжувалося на початку кайнозою, коли Австралія мала сухопутні зв'язки з іншими ділянками суші. До кінця мезозою Австралія була з'єднана з Південною Америкою, Південною Африкою й Антарктидою; зв'язок з островами на сході і півночі, а через них і з Азією існував ще в неогені. Цим пояснюється деяка флористична спільність Австралії з іншими материками південної півкулі, а також з Азією й островами Океанії. Але із середини кайнозою Австралія виявилася ізольованої від інших материків, і в складі її флори переважають елементи, що не зустрічаються в інших частинах світла. З іншого боку, у флорі Австралії відсутні багато сімейств, широко розповсюджені на інших материках. Цікаво також, що у флорі материка немає жодної їстивної рослини, придатної для вирощування, тому корінне населення Австралії не знало землеробства.
Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:12814 | Додав: wiktor | Дата: 30.05.2010 | Коментарі (2)
Особливості стоку в Австралії і на близьких до неї островах добре ілюструють наступні цифри: обсяг стоку рік Австралії, Тасманії, Нової Гвінеї і Нової Зеландії дорівнює 1600 км3, шар стоку—184 мм, тобто дещо більше, ніж в Африці. А обсяг стоку однієї Австралії складає всего 350 км3, і товщина шару стоку всього 46 мм, тобто в кілька разів менше, ніж на всіх інших материках. Це пов'язано з тим, що велика частина материка на противагу островам одержує мало опадів і в його межах немає високих гір і льодовиків.

До області внутрішнього стоку відноситься 60% поверхні Австралії. Приблизно 10% території має стік у Тихий океан, інша частина належить басейну Індійського океану. Головним вододілом материка є Великий Вододільний хребет, зі схилів якого стікають найбільші і повноводні ріки.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:12132 | Додав: wiktor | Дата: 30.05.2010 | Коментарі (0)
Фауна Австралії є яскравим компонентом її природи, хоча і не відрізняється багатством видів. Особливо бідна фауна островів. Причина цього в тім, що материк і острови вже давно виявилися відділеними від інших ділянок суші і фауна їх розвивалася ізольовано. З іншого боку, у фауні Австралії є елементи, спільні чи родинні з деякими представниками фауни Південної Америки, Антарктики і Південної Азії.

Поряд з рисами подібності у фауні Австралії й островів Тихого океану є великі розходження, що дають підставу для виділення підобластей: Австралійської, що включає материк і Тасманію, Новогвінейської, Новозеландської і Полінезійської.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:14908 | Додав: wiktor | Дата: 30.05.2010 | Коментарі (0)
  Кліматичні умови Австралії і сусідніх островів визначаються тим, що велика частина їх лежить близько до екватора і тропіку в оточенні теплих водних басейнів і характеризується високими сумами сонячної радіації від 140 до 180 ккал/см2 (5880—7500 МДж2) у рік. Тільки острови Тасманія і Нова Зеландія, південніше 35° пд. ш., одержують менше 120 ккалм2 (5000 МДж2). У формуванні кліматичних умов Австралії велика роль Тихого океану з існуючої над ним системи пасатних повітряних течій   північної і південної півкуль, а також континентальних масивів самої Австралії й Азії, що помітно охолоджуються узимку і сильно прогріваються влітку.
Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:6611 | Додав: wiktor | Дата: 30.05.2010 | Коментарі (0)
1-6 7-12 ... 229-234 235-240 241-246 247-252 253-258 ... 433-438 439-439