Головна » Статті » Теорія географії | [ Додати статтю ] |
У розділі матеріалів: 439 Показано матеріалів: 241-246 |
Сторінки: « 1 2 ... 39 40 41 42 43 ... 73 74 » |
Схід Австралії гористий.
Гори середньої висоти
простягаються уздовж узбережжя,
повторюючи його обрису, від
південно-сходу півострова Кейп-Йорк до Бассової протоки. Цей складчастий пояс, що
почав формуватися в
палеозої і зазнав руху в мезокайнозої, складається
з декількох частин, що відрізняються за
геологічною будовою і рельєфом. Простираючись
в межах субекваторіального і тропічного поясів,
північна частина гір
Східної Австралії характеризується дуже жарким і вологим (особливо в літню
пору) кліматом і може бути виділена в окремий
регіон. Осьова його частина — Великий Вододільний хребет - являє собою верхньопалеозойську складчасту систему,
вирівняну і підняту у вигляді асиметричного зводу в неогені. Розлами
й ерозійні балки
розчленовують хребет на
окремі масиви. Крім зібраних
у складки осадових
порід, у будові
гір велику роль відіграють
вулканогенні породи різного
віку, особливо базальти. На півночі гори складені гранітами,
сланцями і базальтами, що містять запаси олов'яних
руд. |
По особливостях просторової диференціації природи
Австралія близька до південного субконтиненту Африки. Перевага рівнинно-платформного рельєфу обумовлює велику роль зонально-кліматичних умов у формуванні природних розходжень. З іншого боку, асиметрія рельєфу,
існування гірського бар'єра на сході і південно-сході материка створюють великі контрасти в кліматі і рельєфі між більшої західною і
меншою східною частинами материка. У цілому в
Австралії спостерігається зміна природних умов зі сходу і півночі до центральних і західних частин материка. У її межах виділяються регіони: рівнинна жарка, з літніми
опадами Північна Австралія; більш рівномірно зволожена гірська Східна
Австралія; гірничо-рівнинний сухий субтропічний
Південно-Схід; Центральна рівнина; субтропічний Південно-Захід і
тропічні плоскогір'я і гори Західної Австралії.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:3982 |
Додав: wiktor |
Дата: 30.05.2010
| Коментарі (2)
|
Формування тропічної флори Австралії почалося в
крейдовому періоді і продовжувалося на початку кайнозою, коли Австралія мала
сухопутні зв'язки з іншими ділянками суші. До кінця мезозою
Австралія була з'єднана з Південною Америкою,
Південною Африкою й Антарктидою; зв'язок з островами
на сході і півночі, а через них і з Азією
існував ще в неогені. Цим пояснюється деяка флористична спільність Австралії з іншими материками південної півкулі, а також з Азією й островами Океанії. Але із середини кайнозою Австралія виявилася ізольованої від інших материків, і в складі її флори переважають
елементи, що не зустрічаються в інших частинах світла. З іншого боку, у флорі
Австралії відсутні багато сімейств, широко розповсюджені
на інших материках. Цікаво також, що у флорі материка
немає жодної їстивної рослини, придатної для вирощування, тому корінне
населення Австралії не знало землеробства.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:12814 |
Додав: wiktor |
Дата: 30.05.2010
| Коментарі (2)
|
Особливості стоку в
Австралії і на близьких до неї островах добре ілюструють наступні цифри: обсяг стоку рік Австралії,
Тасманії, Нової Гвінеї і Нової Зеландії дорівнює 1600 км3,
шар стоку—184 мм, тобто дещо більше, ніж в Африці. А обсяг стоку однієї Австралії складає всего 350 км3, і товщина шару стоку всього До області внутрішнього стоку відноситься 60% поверхні Австралії. Приблизно 10% території має стік у Тихий океан, інша частина належить басейну Індійського океану. Головним вододілом материка є Великий Вододільний хребет, зі схилів якого стікають найбільші і повноводні ріки.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:12132 |
Додав: wiktor |
Дата: 30.05.2010
| Коментарі (0)
|
Фауна Австралії є яскравим компонентом її
природи, хоча і не відрізняється багатством видів. Особливо бідна фауна
островів. Причина цього в тім, що материк і острови вже давно виявилися
відділеними від інших ділянок суші і фауна їх
розвивалася ізольовано. З іншого боку, у фауні Австралії є елементи, спільні чи родинні з деякими
представниками фауни Південної Америки, Антарктики і Південної Азії. Поряд з рисами подібності у фауні Австралії й островів Тихого океану є великі розходження, що дають підставу для виділення підобластей: Австралійської, що включає материк і Тасманію, Новогвінейської, Новозеландської і Полінезійської.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:14908 |
Додав: wiktor |
Дата: 30.05.2010
| Коментарі (0)
|
Кліматичні умови Австралії і сусідніх островів визначаються тим, що велика частина їх лежить
близько до екватора і тропіку в оточенні теплих водних
басейнів і характеризується високими сумами сонячної радіації від 140 до 180 ккал/см2 (5880—7500 МДж/м2)
у рік. Тільки острови
Тасманія і Нова Зеландія, південніше 35° пд. ш.,
одержують менше
120 ккал/см2 (5000 МДж/м2).
У формуванні кліматичних умов Австралії велика роль Тихого океану з існуючої над ним системи
пасатних повітряних течій північної і південної півкуль, а також
континентальних масивів самої Австралії й Азії, що помітно охолоджуються узимку
і сильно прогріваються влітку.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:6611 |
Додав: wiktor |
Дата: 30.05.2010
| Коментарі (0)
|