Теорія географії - Каталог статей

Головна » Статті » Теорія географії

У розділі матеріалів: 439
Показано матеріалів: 289-294

Сторінки: « 1 2 ... 47 48 49 50 51 ... 73 74 »

Головний вододіл Африканського материка проходить по його найбільш піднятій східній окраїні, тому більше ¹/₃ поверхні має стік в Атлантичний океан, усього лише біля ¹/₆ в Індійський океан, ще менше — у Середземне море. Біля ¹/₃ поверхні Африки (приблизно 9 млн. км²) не має стоку в океан і належить до басейнів внутрішнього стоку, чи взагалі позбавлена поверхневого стоку.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:17663 | Додав: wiktor | Дата: 28.04.2010 | Коментарі (2)

Рельєф Африки та основні етапи його формування

В другій половині крейдового періоду і на початку кайнозою для Африки характерні умови вологого і жаркого тропічного клімату, сприятливі для поширення багатої деревної тропічної флори і тропічної фауни хребетних тварин. На поверхні суші формувалися гідроморфні червоноколірні кори вивітрювання. Ці умови поширювалися не тільки на центральні, але і на північні і південні райони материка.
На формування видового складу органічного світу вплинули раніше існуючі зв'язки між Африкою, Мадагаскаром, Австралією, що розірвалися ще в крейдовому періоді, зв'язок з Південною Америкою продовжувався, і остаточно був розірваний тільки на початку кайнозою. Вплив інших ділянок суші особливо проявився у формуванні флори. Фауна Африки починаючи з палеогену і до наших днів відрізняється набагато більшою різноманітністю.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:15915 | Додав: wiktor | Дата: 28.04.2010 | Коментарі (3)

Африка: загальна характеристика материка

Африка — другий по величині після Євразії материк Землі. Разом із прилеглими до неї островами її площа — 30,3 млн. км², без островів —29,2 млн. км².

Африканський материк тісно пов'язаний з Євразією; їх розділяють тільки Червоне і Середземне моря. Африка і Євразія складають єдиний масив суші східної півкулі, відділений від інших материків величезними просторами океанів.

Крайніми точками материка на півночі — мис Рас-Енгела (37°20' пн. ш.), на півдні — мис Голковий (34°52' пд. ш.). З півночі на південь Африка простирається на 8 тис. км. Найбільш широка частина материка знаходиться до півночі від екватора між 10 і 16°, де Африка простирається від 17°33' з.д. (мис Альмаді) до 51°24' в. д. (мис Рас-Хафун) і досягає ширини 7500 км.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:23504 | Додав: wiktor | Дата: 28.04.2010 | Коментарі (0)

Біологічні та енергетичні ресурси Світового океану

Сьогодні Світовий океан дає людству лише 2 % продуктів харчування (88 %—оброблені землі, 10 %—пасовища). Але харчові ресурси його значно більші. Для переконливості можна навести такі дані: в океанах знаходиться 43 % біомаси всієї планети, рибних ресурсів — біля 200 млн. т. Величезні ресурси молюсків, ракоподібних, водоростей, зоопланктону. Однак зараз 80—90 % вилову складає риба, біля 6 % — безхребетні, 4 % — водорості і 1 % — морські ссавці: кити (до 25 тис. голів на рік), ластоногі (тюлені, котики, нерпи й моржі) в суворо обмеженій кількості.

З безхребетних добувають двостулкових (устриць, мідій, гребінців, морське вушко) і головоногих (кальмарів і восьминогів) молюсків. Дуже цінні краби, креветки, лангусти, омари та ін. У складі зоопланктону є невеликий представник ракоподібних — кріль (креветка), широко вживаний як продукт харчування. Ресурси його величезні — 5—6 млрд. т, а зараз добувають 50—60 млн т.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:13602 | Додав: wiktor | Дата: 25.04.2010 | Коментарі (0)

Мінеральні ресурси Світового океану

Світовий океан відігравав і продовжує відігравати важливу роль у суспільному виробництві та житті людини, в усіх процесах, що відбуваються у географічній оболонці. Він приховує в собі величезні запаси мінеральних ресурсів, які поки що використовуються недостатньо. До мінеральних ресурсів океану відносять корисні копалини прибережної зони океанів і морів, глибоководної частини шельфу і материкового схилу. Якщо на суходолі багато джерел мінеральної сировини скорочуються, то в океані запаси деяких металів, як-от марганцю, кобальту, цирконію, щороку зростають на величину, більшу від величини їх річного використання людством.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:14911 | Додав: wiktor | Дата: 25.04.2010 | Коментарі (0)

Моря Атлантичного океану.Ч.2.

Історія досліджень Чорного та Азовського морів почалася з античних часів (VIII—IV ст. до н. є.), коли фінікійці і греки, долаючи водні простори, заселяли береги в районі Керчі, Феодосії, Судака, Євпаторії, Севастополя (Херсонес) та в інших місцях. Вже тоді грецькі мореплавці побудували маяки на Зміїному острові й Тендрівській косі. На давніх периплах (своєрідних лоціях) є досить багато довідкових даних, що ними користувались моряки, плаваючи по Понту Евксинському (у перекладі з грец.— гостинне море) і Меотиді, як тоді називали відповідно Чорне та Азовське моря. В той час грекам добре були відомі береги Тавриди (Криму) і Кавказу. Ці відомості знайшли відображення в працях Геродота, Страбона і Птолемея.