Головна » Статті » Теорія географії | [ Додати статтю ] |
У розділі матеріалів: 439 Показано матеріалів: 277-282 |
Сторінки: « 1 2 ... 45 46 47 48 49 ... 73 74 » |
Більша частина Південної Америки лежить у
південній півкулі, в екваторіальному і субекваторіальному поясах. У субтропічні і помірні
широти південної півкулі заходить тільки звужена частина материка. Найбільшої ширини (більш На півночі Південна Америка доходить до 12°25' пн. ш. (мис Гальїнас),
а на півдні — до 53°54' пд. ш. (мис Фроуерд у Магеллановій протоці) Крайня південна точка
архіпелагу Вогненна Земля — мис Горн на однойменному острові — лежить на 55°59' пд. ш. Географічна границя з Північною Америкою проходить від Дарєнської затоки в Карибському морі до затоки Буенавентура в Тихому океані. Умовно границею між двома материками вважають Панамський перешийок. |
Капська гірська система складається з безлічі коротких середньовисоких
антиклінальних хребтів, що протягаються паралельно
один одному уздовж південно-західного і південного узбережжя Африки. Складені твердими нижньопалеозойськими породами, що зазнали складкоутворення у верхньому палеозої
й омолоджені більш пізніми підняттями, хребти ці досягають найбільшої висоти (більш
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:7788 |
Додав: wiktor |
Дата: 04.05.2010
| Коментарі (0)
|
У рельєфі і структурі плоскогір'я виділяється система
внутрішніх синекліз і їхніх виступів, що
оточують, архейсько-протерозойський фундамент. Синеклізам - відповідають високі акумулятивні рівнини, заповнені алювіальними відкладами, частково заболочені. На півночі виділяється
улоговина верхньої Замбезі, південніше —
улоговина, зайнята великою материковою дельтою
Окаванго, і періодично затоплювана водою
улоговина Макарікарі, ще південніше —
Калахарі.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:6148 |
Додав: wiktor |
Дата: 04.05.2010
| Коментарі (0)
|
Нагір'я Східної Африки являє собою саму рухливу, тектонічно активну частину материка з найбільшою системою рифтів
на суші планети Земля. Пасатно-мусонні повітряні течії, що йдуть з боку Індійського океану, нерівномірність у
розподілі опадів, що коректується рельєфом,
яскравий органічний світ, достаток озер
створюють виняткову розмаїтість ландшафтів у
порівнянні з західною частиною континенту. На заході нагір'я межує з улоговиною Конго, на сході підходить до узбережжю Індійського океану, південна границя проходить по нижній течії Замбезі, а північна — по западині озера Рудольф. Таким чином, цей регіон, як і улоговина Конго, більшою своєю частиною лежить у південній півкулі, а меншою — у північній.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:4434 |
Додав: wiktor |
Дата: 04.05.2010
| Коментарі (0)
|
Кристалічний цоколь Ефіопського нагір'я покритий товщами мезозойських
осадових порід, на яких залягають могутні вулканічні покриви. Система розломів обмежує нагір'я на заході і сході, утворюючи круті, важко
доступні східчасті схили, а потім продовжується на південний захід у виді смуги грабенів із
системою тектонічних озер. Це — Еритрейська рифтова зона. Таким чином, Ефіопське нагір'я має вид різко обмеженого і важкодоступного масиву з крутими схилами, чому й одержало назву масиву-бастіону. Глибокі ерозійно-тектонічні долини
прорізають його у всіх напрямках, відокремлюючи
масиви з вулканічними вершинами. Діяльність деяких вулканів виявлялася в історичний
час. Найвищий масив нагір'я — Рас-Дашан
(
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:6683 |
Додав: wiktor |
Дата: 04.05.2010
| Коментарі (0)
|
Ця фізико-географічна країна простягається по обидві сторони від екватора, між Атлантичним океаном і Східно-Африканським нагір'ям. На півночі границя її проходить приблизно
по 5° пн. ш., на півдні — трохи
південніше 10° пд. ш. У її межі входить плоска улоговина середнього течії Конго і навколишні височини, що утворюють вододіл басейну Конго й іншими ріками Африки.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:5351 |
Додав: wiktor |
Дата: 04.05.2010
| Коментарі (0)
|