Під екзогенними процесами розуміють процеси, що протікають внаслідок взаємодії літосфери Землі із її зовнішніми оболонками – атмо-, гідро-, біосферою. Енергетичну основу цих процесів становить теплова енергія Сонця. До екзогенних процесів належить вивітрювання гірських порід, вплив вітру (еолові процеси), води (тимчасових та постійних водотоків) на рельєф, діяльність льодовиків та талих льодовикових вод, вплив сил гравітації на рельєф (утворення осипищ, зсувів та ін.), берегова діяльність морських акваторій.

Вивітрюванням називають сукупність процесів руйнування і глибокого перетворення поверхневих шарів гірських порід під дією температури, кисню, води, живих організмів та ін. Внаслідок дії процесів вивітрювання утворюється специфічний тип відкладів – кора вивітрювання. В залежності від факторів, що впливають на руйнування гірських порід виділяють фізичне, хімічне та органічне вивітрювання (органічне вивітрювання можна розглядати як різновид фізичного вивітрювання).

Фізичним вивітрюванням називають руйнування гірської породи на уламки різної величини без зміни їх механічного складу. Розрізняють температурне та механічне вивітрювання. Температурне вивітрювання проявляється під дією змін температур. Якщо амплітуди коливання температури досить високі (особливо добові), гірська порода при нагріванні розширюється, а при охолоджені зменшує свій об’єм. Це призводить до розтріскування породи на окремі уламки. Механічне вивітрювання відбувається під дією води що замерзає в тріщинах, при кристалізації солей та ін.

Сонячна система складається із Сонця і 9 планет, однією з яких є Земля. Крім цього, до складу системи входять супутники планет, пояс астероїдів, комети, пил і газ. Система входить до складу Галактики і рухається навколо    центру по еліптичній орбіті зі швидкістю 250 км/с, здійснюючи повний оберт за 250 млн. років (за іншими даними 200, 220, 230 млн. років). Галактика в плані має форму закрученої  спіралі, всередині одної  із спіральних віток розміщується Сонце, в профіль вона дископодібна. Діаметр диска становить близько 00 тис. світлових років, максимальна товщина біля 20 тис. світлових років.

 Сонце типовий "жовтий карлик", тобто невелика зірка ( в 2 3 рази менше середньої  за величиною зірки Галактики) кулеподібної  форми, складена розжареною плазмою. До складу Сонця входять в основному водень ( близько 70%) і гелій ( 27% ), на частку інших легких хімічних елементів припадає лише близько 2,5%. За деякими даними, температура в центрі Сонця досягає 5. 010 56 К, тиск 0 5. 10 510 МПа.

Назва "геологія" походить від двох грецьких слів: gеo Земля і logos поняття, вчення, наука. Отже геологія це комплекс наук про будову й розвиток Землі. Однак Земля як об’єкт може вивчатися з різних позицій. Тому вивчає ряд наук: астрономія, геодезія, фізична географія, геофізика, геохімія тощо. Кожна з цих наук має своє завдання і свій метод дослідження.

 Астрономія вивчає Землю як космічне тіло, як планету Сонячної системи; геодезія форму і розміри Землі; фізична географія поверхню Землі, природу; геофізика і геохімія займаються дослідженнями фізичних властивостей і хімічного складу Землі. Особливістю геології є те, що вона займається вивченням надр Землі. Основне завдання геології полягає у вивченні будови і складу та історії розвитку Землі, насамперед верхньої оболонки літосфери.

 Із зростанням відомостей про Землю з геології виділився ряд споріднених наук: мінералогія, петрографія, динамічна геологія, геотектоніка, палеонтологія, історична геологія, геоморфологія, геохімія, геофізика тощо.