У країнах регіону переважає обробна промисловість за значної частки електроенергетики, видобування мінеральної сировини і розробки лісів (крім Данії та Ісландії).

Промисловість Швеції, Норвегії та Фінляндії розміщена переважно у південних районах, особливо в портових містах. У центральних і північних районах, які займають 2/3 території, розташовані лише окремі центри гірничорудної, лісової та рибної промисловості, а також ГЕС.

Країни Північної Європи є одними з економічно найрозвинутіших у світі. Вони сформували особливу модель соціально-економічного розвитку («суспільство загального добробуту», так званий «скандинавський соціалізм»), який визначається такими рисами:

— високий рівень життя, відсутність різких контрастів між багатими і бідними;

— значний рівень податків (до 55 % від прибутку);

— середня площа житла — 400 м², Швеція посідає 1-ше місце у світі за забезпеченістю житлом на душу населення (на кожні 1000 осіб припадає 445 квартир);

— на 1000 жителів припадає 504 автомобілі (по 2 машини на сім'ю), до 500 телевізорів і 681 телефон;

Демографічний склад. За особливостями відтворення населення країни регіону належать до 1-го типу. Темпи приросту населення позитивні, але мінімальні: від 0,2 % (у Данії) і 0,3 % (у Фінляндії) до 1,1 % (в Ісландії). У Фінляндії найнижча у світі дитяча смертність, але найвища в Європі смертність від серцевих захворювань. У регіоні одна з найвищих у світі тривалість життя: у Швеції — 73 роки (чоловіки) і 79 років (жінки), в Ісландії — 76 років (чоловіки) і 81 рік (жінки). Постійно знижується частка дітей у загальній кількості населення (19 %), зростає — літніх людей (16%). За кількістю жінки переважають над чоловіками (51 та 49% відповідно).

       Найхарактернішою особливістю географічного положення країн Північної Європи є їх розташування поблизу моря, яке значною мірою вплинуло і на природу та господарство регіону.

Геологічна будова країн представлена Балтійським кристалічним щитом і каледонськими відкладами Скадинавських гір. Довжина гір — приблизно 1700 км, ширина — до 600 км, висота — до 2469 (г. Гальхепітген).

Західні схили круто обриваються до Норвезького моря, розчленовані фіордами, східні — ступінчастоподібно знижуються до Ботнічної затоки. Скандинавські гори складаються з метаморфічних і кристалічних порід. Переважають вирівняні поверхні з окремими кряжами.

Площа сучасного зледеніння — майже 5000 км². Тут (в Ісландії) — одна з найактивніших вулканічних зон, в якій знаходяться 200 вулканів, у тому числі 26 діючих, лавові поля, гарячі джерела — гейзери.

Клімат західних районів регіону м'який морський, східних — більш континентальний. Середні температури літніх місяців коливаються від +11° С в Ісландії до -1…-17° С в Данії, Швеції, Фінляндії. Середня температура січня — приблизно 0...-1⁰ С. Опадів достатня кількість, мінімум припадає на Швецію й Данію (500-610 мм), а максимум — на Норвегію (800-2000 мм).

Північна Європа має вигідне економіко-географічне положення, яке визначається такими рисами:

— межування країн регіону із Західною та Східною Європою;

— вихід до морів Атлантичного океану: Балтійського, Північного, Норвезького та двох морів Північного Льодовитого океану — Гренландського та Баренцева;

— розташування на перетині важливих морських і авіаційних магістралей з Європи в Північну Америку;

— сухопутне сусідство з Росією, що дає перспективу тісних економічних контактів і величезний ринок збуту, а також морське сусідство з країнами Прибалтики, що впливає на їх політичну й економічну ситуацію;

Останніми десятиріччями в регіоні помітно зросла роль вантажного автотранспорту як у внутрішніх, так і в міжнародних перевезеннях (особливо вивезення продукції легкої та харчової промисловості). Автопарк країн складається з 7,8 млн пасажирських і 1,0 млн вантажних автомобілів.

Роль залізничного транспорту помітно знизилася. Загальна протяжність залізничних колій — 27 535 км, з яких майже 35 % електрифіковано.