Транспорт

 Останніми десятиріччями в регіоні помітно зросла роль вантажного автотранспорту як у внутрішніх, так і в міжнародних перевезеннях (особливо вивезення продукції легкої та харчової промисловості). Автопарк країн складається з 7,8 млн пасажирських і 1,0 млн вантажних автомобілів.

Роль залізничного транспорту помітно знизилася. Загальна протяжність залізничних колій — 27 535 км, з яких майже 35 % електрифіковано.

Морський транспорт здавна відіграє головну роль у зовнішній торгівлі, а в Хорватії й Болгарії — ще й у каботажних (між портами однієї країни) перевезеннях. Швидко розвивається морський торговий флот у Румунії (2,6 млн бр.-реєстр, т). Серед країн регіону не мають виходу до моря тільки Македонія та Молдова. Найбільшими портами є Рієка, Спліт, Дубровнік (Хорватія), Варна, Бургас (Болгарія), Констанца, Бреїла (Румунія), Дуррес (Албанія), Боснійський Брід (Боснія і Герцеговина), Копер (Словенія) тощо. Побудовано канал Дунай — Чорне море завдовжки 50 км, а в 1978 р. стала до ладу перша на Чорному морі й одна з найбільших у світі залізничних поромних переправ — Варна (Болгарія) — Іллічівськ (Україна), завдовжки 435 км.

Повітряний транспорт розвивається особливо динамічно. Найефективніший він для перевезень на далекі відстані цінних малогабаритних вантажів, а також таких, що швидко псуються. Розширюються обсяги міжнародних вантажних та пасажирських авіаперевезень. У регіоні функціонують 25 аеропортів.

Через територію Південно-Східної Європи проходить мережа нафто- і газопроводів із Росії, адріатичних портів (нафтопровід «Адріатика» від Рієки до Белграда і Будапешта).

Дедалі зростає транзитна роль регіону в сполученні між Західною Європою та Південно-Західною Азією.

Зовнішньоекономічні зв'язки

Між країнами регіону існують тісні економічні зв'язки. Загалом вони експортують продукції на 33,9 млрд дол.: нафтопродукти, сільськогосподарську продукцію та ін.

Головні статті експорту:

— Болгарія — машини (електро- і мотокари), продукція харчової промисловості (тютюнові й консервні вироби, ефірні олії, вино) і сільського господарства (помідори, фрукти, виноград, тютюн, ефіроолійні культури — казанлицька троянда);

— Боснія і Герцеговина — залізна руда, чорні метали, алюміній, папір;

— Македонія — чорні метали, хроміти, текстильні й тютюнові вироби, взуття, опійний мак, оливки;

— Молдова — овочі, плодові консерви, цукор, рослинну олію, вино;

— Румунія — трактори, нафтопродукти, устаткування, прокат, хімічні добрива, цемент, меблі, взуття, тканини, вино, овочі, фрукти, плодові консерви;

— Словенія — автобуси, мотоцикли, електротехнічні вироби, побутові прилади, меблі, взуття, текстиль;

— Югославія — кольорові метали, лісоматеріали, овочі, фрукти, плодові консерви, взуття, текстиль;

— Хорватія — кам'яне вугілля, електротехнічні вироби, фармацевтичні препарати, текстиль, взуття;

— Албанія — овочі, фрукти, тютюн, метали, продукцію легкої промисловості.

Імпортують (45,0 млрд дол.) пальне, промислові товари, устаткування тощо. Головними торговими партнерами є країни ЄС, СНД, Австрія, Німеччина, Італія, Туреччина та ін.

Україна експортує багато товарів у Молдову, Румунію та Болгарію, імпортує — переважно із Болгарії, Румунії, Молдови, Словенії.

5. Рекреація і туризм

У країнах Південно-Східної Європи розвинуті всі сучасні види відпочинку: морський, гірськолижний, спелеотуризм, полювально-спортивний, культурно-пізнавальний тощо. Першою серед країн регіону почала розвивати міжнародний туризм як галузь економіки Югославія.

Проте військова обстановка наприкінці 90-х років XX ст. перекреслила всі досягнення країни у цій сфері. Щорічно країни регіону відвідують до 20 млн туристів, що приносить майже 4 млрд дол. прибутку. Особливо привабливими є курорти субтропічного узбережжя Адріатики (Албанська Рів'єра) і Чорного моря (болгарські «Золоті піски», «Албена», «Сонячний берег»), рекреаційні можливості Карпат і Альп, історичні й культурні пам'ятки Римської епохи і середньовіччя та ін.

У містах Любляні й Пловдіві щороку проводять міжнародні торгові ярмарки.

До списку ЮНЕСКО занесено 29 об'єктів:

— в Албанії (1) — залишки стародавньої грецької колонії в Бутринті;

— у Болгарії (9) — Боянська церква, Мадярський вершник, печерні церкви Іваново, давнє місто Несебир, монастир Рила, природні заказники Сребарна і Пірін, фракійські гробниці в Казанлику і Свештарі тощо;

— у Македонії (1) — архітектурні пам'ятки V-XVII ст. у місті-курорті Охрід;

— у Румунії (7) — дельта Дунаю, Б'єртан і його укріплена церква, монастир м. Хорезу тощо;

— у Словенії (1) — карстові печери Дінарського нагір'я;

— у Хорватії (6) — середньовічне місто-музей Дубровнік, палац римського імператора Діоклетіана у Спліті, національний парк Плітвіця тощо;

— в Югославії (4) — Стари Роз і Спочани, природний та історико-культурний район Которської бухти, національний парк Дурмітор, монастир у Студеницях.