Економічна географія зарубіжних країн - Теорія географії - Каталог статей

Головна » Статті » Теорія географії » Економічна географія зарубіжних країн

У категорії матеріалів: 127
Показано матеріалів: 91-96

Сторінки: « 1 2 ... 14 15 16 17 18 ... 21 22 »

Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам

Південно-Східна Європа: промисловість та сільське господарство

Південно-Східна Європа, промисловість, сільське господарство, Словенія, Сербія, Болгарія У повоєнний період країни Південно-Східної Європи досягли досить високого рівня індустріалізації. Велику допомогу в цьому надав колишній СРСР.

Енергетика. Базується переважно на ТЕС (працюють на кам'яному і бурому вугіллі) та ГЕС, побудованих здебільшого на гірських ріках і на Дунаї (наприклад, «Залізні ворота» в Румунії). Функціонують АЕС у Румунії (одна станція), Словенії (один реактор потужністю 0,6 млн кВт), Болгарії (6 реакторів потужністю 3,5 млн кВт). Щорічно країни Південно-Східної Європи виробляють 166 млрд кВт електроенергії. Нафтопереробна промисловість розвинута в Румунії та Хорватії.

Чорна металургія. Найбільше розвинута в Румунії, Болгарії, Боснії та Герцеговині, які, крім власної сировини, імпортують її зі Східної Європи (залізна руда — з України і Росії, вугілля — з Польщі та Чехії).

Категорія:Економічна географія зарубіжних країн | Переглядів:7217 | Додав: wiktor | Дата: 20.08.2010 | Коментарі (0)

Південно-Східна Європа: загальна характеристика господарства

Південно-Східна Європа, загальна характеристика, господарств, Хорватія, Косово, Сербія За рівнем соціально-економічного розвитку країни регіону належать до середньорозвинутих. Тільки Албанія відповідає критеріям країни, що розвивається. За структурою економіки переважають індустріально-аграрні країни.

Після Другої світової війни в усіх країнах регіону було насаджено адміністративно-командну систему. З часом поступово у більшості з них почали пробивати собі дорогу національні моделі розвитку (югославська, румунська), які попри адміністративно-командні методи управління допускали певний розвиток елементів ринку: наявність приватних селянських господарств, збереження приватного сектору в дрібному виробництві та роздрібній торгівлі, розвиток зовнішньоекономічних відносин із країнами ринкової економіки, залучення іноземних капіталів в економіку. Водночас в Албанії до початку 90-х років XX ст. зберігався господарський механізм сталінської моделі. На початку 90-х років XX ст. країни регіону ступили на шлях економічних реформ, спрямованих на формування ринкової економіки. Однак темпи, глибина, результативність цих реформ у кожній із них мають свою специфіку. Передусім це залежить від досягнутого на початок реформ рівня розвитку елементів ринкової економіки, менталітету населення, ступеня відкритості економіки.

Категорія:Економічна географія зарубіжних країн | Переглядів:5341 | Додав: wiktor | Дата: 20.08.2010 | Коментарі (0)

Південно-Східна Європа: населення

Південно-Східна Європа, расовий склад, населення, Македонія, Болгарія

Демографічну ситуацію характеризують ті самі тенденції, що й у більшості інших країн Європи. Їй властиве різке зниження народжуваності та природного приросту, що зумовлено соціально-економічними факторами. Народжуваність і відповідно природний приріст населення (26 осіб на 1000 жителів) найвищі в Албанії. Відрізняється тут і вікова структура населення (середній вік — приблизно 26 років). В інших країнах віковий склад населення сприятливий для відтворення трудових ресурсів: дітей до 15 років — 21 %, осіб працездатного віку (15-64 роки) — 67 %, пенсійного (понад 65 років) — 12 % . Усюди жінок більше, ніж чоловіків (51 та 49 %).

Категорія:Економічна географія зарубіжних країн | Переглядів:4883 | Додав: wiktor | Дата: 20.08.2010 | Коментарі (0)

Південно-Східна Європа: природні умови та ресурси

Південно-Східна Європ, природні умови, ресурси, Румунія, Албанія

Країни регіону багаті на найрізноманітніші ландшафти помірного і субтропічного поясів, характерні для гірських, горбкуватих і рівнинних зон. Розташовані вони в безпосередній близькості один від одного й утворюють мозаїку ґрунтів, гідрологічних умов і рослинності. Найважливіші особливості природних умов пов'язані з будовою земної поверхні, де майже 70 % території зайнято горами.

Гори альпійської складчастості в регіоні представлені найбільш високою і складною за будовою частиною Карпат, які в Румунії утворюють велике, неправильної форми кільце, що охоплює половину Східних Карпат, Південні Карпати і Західні Румунські гори. Вони складаються на заході з вулканічних порід, на сході — з флішових і вапнякових відкладів. Найпотужніша система півдня — Дінарське нагір'я, якому властиві карстові форми рельєфу. У регіоні розташовані Трансільванське плато. Македонські гори, Родопи, Стара Планіна тощо.

Категорія:Економічна географія зарубіжних країн | Переглядів:5115 | Додав: wiktor | Дата: 20.08.2010 | Коментарі (0)

Загальні відомості про регіон Південно-Східна Європа

Загальні відомості, регіон, Південно-Східна Європа, площа, ЕГП Південно-Східна Європа охоплює 9 країн колишнього соціалістичного табору, розташованих у південно-східній частині Європи, які не ввійшли до регіону Східної (Центральної) Європи.

Регіон має досить вигідне економіко-географічне положення, зумовлене розташуванням на шляхах із Південно-Західної Азії до Центральної Європи. Держави регіону межують із країнами Східної, Південної та Західної Європи, а також Південно-Західної Азії.

Омиваються морями Атлантики (Чорним, Адріатичним), а через Середземне море мають вихід до транспортних шляхів в Атлантичному океані. Ускладнює економіко-географічне положення регіону високий рівень гористості території (Карпатські та Балканські гори) і розташування її в зоні молодої альпійської складчастості. Це є передумовами високої сейсмічності території.

Категорія:Економічна географія зарубіжних країн | Переглядів:10177 | Додав: wiktor | Дата: 20.08.2010 | Коментарі (0)

Південна Європа: транспорт, зовнішньоекономічні зв'язки, рекреація та туризм

Південна Європа, транспорт, зовнішньоекономічні зв'язки, рекреація, туризм Країни Південної Європи — один із найбільших у світі районів туризму, який став важливою високоприбутковою галуззю господарства. Головними передумовами розвитку рекреаційної галузі є: рекреаційні можливості Альп, морських узбереж і островів; культурна спадщина, яка охоплює античну, візантійську, римську, мавританську епохи, середньовіччя і сучасність. Тут розташовані курорти: Коста-Брава, Коста-Бланка, Коста-дель-Соль, Балеарські та Канарські острови (Іспанія), Лігурійська Рів'єра з центром у Сан-Ремо, узбережжя Адріатики (Італія), острови Егейського моря (Греція), Мальта — курортні зони світового значення.

Італійські Альпи — один з основних міжнародних районів зимових видів спорту. Всесвітньої слави набули архітектурні пам'ятки, скульптура і живопис, музичні твори, театр і кіномистецтво. Найвідомішими культурними центрами є: Рим, Мілан, Флоренція, Венеція, Неаполь, Генуя, Мадрид, Барселона, Толедо, Саламанка, Севілья, Гранада, Афіни, Дельфи, Олімпія, Корінф тощо.