Головна » Статті » Теорія географії » Економічна географія зарубіжних країн [ Додати статтю ]

Південно-Східна Європа: промисловість та сільське господарство
Південно-Східна Європа, промисловість, сільське господарство, Словенія, Сербія, БолгаріяПромисловість

 

У повоєнний період країни Південно-Східної Європи досягли досить високого рівня індустріалізації. Велику допомогу в цьому надав колишній СРСР.

Енергетика. Базується переважно на ТЕС (працюють на кам'яному і бурому вугіллі) та ГЕС, побудованих здебільшого на гірських ріках і на Дунаї (наприклад, «Залізні ворота» в Румунії). Функціонують АЕС у Румунії (одна станція), Словенії (один реактор потужністю 0,6 млн кВт), Болгарії (6 реакторів потужністю 3,5 млн кВт). Щорічно країни Південно-Східної Європи виробляють 166 млрд кВт електроенергії. Нафтопереробна промисловість розвинута в Румунії та Хорватії.

Чорна металургія. Найбільше розвинута в Румунії, Болгарії, Боснії та Герцеговині, які, крім власної сировини, імпортують її зі Східної Європи (залізна руда — з України і Росії, вугілля — з Польщі та Чехії).

Кольорова металургія. Створена після Другої світової війни, розвивається на власній сировині. Країни регіону виробляють мідь (Болгарія), свинець і цинк (Румунія, Болгарія), алюміній (Югославія, Хорватія, Боснія і Герцеговина).

Машинобудування. Є головною галуззю за сумарною вартістю продукції. Переважає загальне і середнє машинобудування. Серед продукції: автомобілі (Румунія — завод «Васіа», Югославія, Словенія), морські судна (Румунія, Болгарія, Хорватія), електровози і тепловози (Румунія), електрокари (Болгарія), трактори (Румунія, Болгарія), верстати (всі країни), електротехнічне устаткування (всі країни).

Хімічна промисловість. Значно розвинута в Румунії (добрива, сода, кислоти, оргсинтез), Болгарії (сода, парфумерно-косметичні вироби), Хорватії та Словенії (оргсинтез на імпортній сировині).

Лісова, деревообробна й меблева промисловість. Найбільш поширена в Румунії на базі лісів Карпат та Словенії. Румунія є значним виробником меблів із натуральної деревини. Численні майстри-кустарі виготовляють дерев'яні сувеніри, кустарні меблі.

Легка промисловість. Є традиційною галуззю економіки країн регіону. Її розвиток зумовлений наявністю місцевої сировини (вовни, шкіри, хімічних волокон) і значною кількістю трудових ресурсів. Розвинуті швейна, трикотажна, взуттєва, галантерейна галузі.

Харчова промисловість. Будучи однією з найдавніших і традиційних галузей, переробляє значну кількість сільськогосподарської продукції, виробленої в регіоні. Досить розвинутими є плодоовочеконсервна промисловість (у всіх країнах), виноробство (Болгарія, Молдова, Румунія), тютюнова (Болгарія, Молдова, Македонія, Боснія і Герцеговина), кондитерська (Югославія, Молдова, Хорватія), олійно-екстракційна промисловість на базі ефіроолійних культур (Болгарія традиційно посідає 1-ше місце у світі за виробництвом трояндової олії).

Меблева, більшість галузей легкої та харчової промисловості працюють переважно на експорт.

 

Сільське господарство

 

Продуктивність та інтенсивність сільського господарства в регіоні загалом низькі. Найінтенсивніше воно на зрошуваних землях і спеціалізується переважно на вирощуванні теплолюбних культур. Кліматичні умови сприятливі для рослинництва (обробляється 31,6 % площі регіону). Тваринництву не вистачає кормової бази.

Рослинництво. Більш розвинуте в приморських районах та на родючих рівнинах. В усіх країнах значні площі займають зернові. Пшеницю вирощують переважно на родючих чорноземоподібних ґрунтах. Здавна однією з головних зернових та кормових культур була кукурудза. Ще й досі в окремих сільських районах хліб з кукурудзяного борошна та кукурудзяна каша (мамалига) є основою харчування. Найбільші врожаї кукурудзи збирають у Румунії, Молдові та Югославії. Повсюдно сіють ячмінь. На заплавних територіях річок (особливо в Румунії) вирощують рис. Вимогливіші до опадів овес та жито поширені переважно у високогірних долинах. У південних країнах колишньої Югославії у значних обсягах вирощують квасолю, яка є важливим продуктом тамтешніх національних кухонь. З технічних культур великі площі відведено під соняшник, за виробництвом якого Румунія належить до десятки світових лідерів. Багато його вирощують у Болгарії, Молдові, Югославії. Насадження олив поширені переважно на схилах пагорбів Адріатичного узбережжя (від 100 до 300 м над рівнем моря). Теплий клімат сприяє вирощуванню ефіроолійних культур (лаванди, м'яти, шавлії, троянди тощо).

У Болгарії в Карлівській та Казанлицькій котловинах розташовані плантації славнозвісної казанлицької троянди. За виробництвом трояндової олії, один грам якої дорожчий від грама золота, Болгарія є світовим лідером. На Адріатичному узбережжі росте благородний лавр, листя якого використовуються у харчосмаковій промисловості.

В усіх країнах вирощують цукровий буряк. Власного цукру цілком достатньо для потреб плодоконсервної промисловості. У регіоні сприятливі умови для вирощування тютюну. Лідером за обсягом його виробництва є Болгарія. У південних районах Македонії та Албанії, де багато тепла влітку, культивують бавовник. Широким є асортимент овочів (помідори, цибуля, баклажани, капуста, перець та ін.). Недостатня кількість опадів та високі температури обмежують вирощування картоплі, найбільші площі якої — в Словенії та па північному заході Хорватії.

У регіоні сприятливі умови для садівництва: вирощують яблука, груші, персики (Болгарія), черешні, сливи (Югославія, Боснія і Герцеговина). У кращі роки тут збирають до 50 % світового урожаю сливи. Велику кількість її спрямовують на виробництво сливової горілки, а чорнослив є важливою статтею експорту.

Клімат Адріатичного узбережжя придатний для вирощування інжиру, цитрусових, айви, мигдалю, волоських горіхів. У країнах Дунайського басейну великі плантації винограду, який потрапив сюди ще за античних часів. Переважають винні сорти, столовим найбільше уваги приділяють лише в Болгарії.

Тваринництво. У структурі сільського господарства поступається рослинництву. Відчутну роль у ньому відіграє вівчарство, яке використовує природні пасовища Карпат, Дінарського нагір'я, Трансильванського плато та ін. Загальне поголів'я овець — 18,5 млн. Найбільш розвинуте воно в Румунії (10,4 млн), яка за цим показником поступається в Європі тільки Великій Британії та Іспанії. В Албанії віддають перевагу розведенню кіз.

Свинарство (16,5 млн голів) — традиційна галузь лише у православних і католицьких країнах регіону, мусульманські країни цю галузь ігнорують. Поголів'я великої рогатої худоби невелике — до 6,4 млн голів.

М'ясо-молочне скотарство є галуззю спеціалізації в Румунських Карпатах, на півночі Болгарії, у гірських районах Словенії та Хорватії.

За традицією в сільській місцевості Румунії, Молдови, Югославії, Словенії поширене конярство. У підсобних господарствах селяни здавна розводять свійську птицю (курей, індичок, качок). Високопродуктивні птахівницькі комплекси розташовані навколо всіх великих міст. 

Продукція сільського господарства регіону — одна з основних статей експорту.

Фото:
Джерело:
Категорія: Економічна географія зарубіжних країн | Додав: wiktor (20.08.2010)
Переглядів: 5856 | Теги: Сербія, Промисловість, Південно-Східна Європа, Болгарія, Словенія, сільське господарство | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar