Головна » Статті » Теорія географії » Економічна географія зарубіжних країн [ Додати статтю ]

Центральна Європа: промисловість та сільське господарство
Центральна Європа, промисловість, сільське господарство, Румунія, МолдоваПромисловість

 

Провідною галуззю економіки країн регіону є промисловість, переважно обробна (машинобудування, металургійний комплекс, хімічна, легка й харчова тощо).

Паливно-енергетичний комплекс. На сьогодні тільки Польща та Україна використовують для енергетичних потреб значну кількість вугілля. Всі інші країни орієнтуються на імпортовані з Росії нафту й газ. Нафтопереробні заводи в більшості країн розміщені біля нафтопроводів: Плоцьк (Польща), Новополоцьк, Мозир (Білорусь), Кременчук, Лисичанськ, Дрогобич (Україна), Братислава (Словаччина), Мажейкяй (Литва).

Виробництво електроенергії становить 1384,8 млрд кВт • год, її виробляють переважно на ТЕС, що працюють на кам'яному і бурому вугіллі, мазуті. Каскади ГЕС побудовано на Дніпрі, Волзі — Камі, р. Ваг (Словаччина). В регіоні (Росія) діє перша у світі АЕС — Обнінська, побудована у 1954 р., потужністю 5 МВт. АЕС фунціонують у Литві (2 реактори потужністю 2,4 млн кВт виробляють 83 % електроенергії в країні, що є максимальним показником у світі), Словаччині (4 реактори дають 44 % електроенергії), Угорщині (на 4 реактори припадає 41 % електроенергії), Україні (16 реакторів потужністю 13,7 млн кВт виробляють 44 % електроенергії), Чехії (20 %), Росії (29 атомних реакторів потужністю 21,3 млн кВт).

У Росії з 1968 р. діє Кислогубська припливна електростанція (поблизу Мурманська) потужністю 400 кВт.

Чорна металургія. Використовує як місцеву, так і привізну сировину (залізо з України). Найбільшими металургійними районами і центрами регіону є Центральний район (КМА) і Череповець (Росія), Донбас, Придніпров'я (Україна), Катовіце (Верхня Сілезія в Польщі), Острава, Кладію, Мост (Чехія), Кошице (Словаччина), Мішкольц, Дунауйварош (Угорщина). Потужне трубопрокатне виробництво сформувалося в Україні (Луганськ, Дніпропетровськ, Нікополь, Новомосковськ, Харцизьк).

Кольорова металургія. Зорієнтована на виробництво алюмінію (Секешфехервар, Айка в Угорщині; Хібіни, Карелія, Урал в Росії), міді (Нижня Сілезія в Польщі, Урал у Росії), свинцю й цинку (Польща, Чехія, Словаччина, Україна, Росія), нікелю (Росія, Україна). За виробництвом та споживанням алюмінієвих виробів на душу населення Угорщина посідає одне з перших місць у світі.

Машинобудування. Важке машинобудування розвинуте у Росії, Україні, Польщі. Провідною галуззю спеціалізації стає енергетичне машинобудування. Його традиційним напрямом є виробництво потужних парових котлів (Волгодонськ — Росія, всесвітньо відомий комбінат «Атоммаш») та устаткування для атомних електростанцій (Харків — Україна).

Автомобілебудування зосереджено в усіх країнах, найбільш розвинуте в Росії (ЗІЛ, АЗЛК-« Москвич» — Москва; ГАЗ — Нижній Новгород, КамАЗ — Набережні Човни, ВАЗ — Тольятті, ПАЗ — Павлов, ЛіАЗ — Лікіно-Дульово), Україні (АвтоЗАЗ-ДЕУ — Запоріжжя, КрАЗ — Кременчук, ЛуАЗ — Луцьк, ЛАЗ — Львів), Білорусі (МАЗ — Мінськ, БілАЗ — Жодіно), Чехії («Шкода» —Пльзень, «Млада-Болеслав», «Татра» —Копршивніце), Польщі (ДЕУ (мікроавтобуси) — Люблін, САН (автобуси) — Варшава), Угорщині («Ікарус» — Будапешт), Латвії (РАФ — Рига). Тролейбусні заводи в Енгельсі (Росія) та Дніпропетровську (Україна) є провідними підприємствами цього профілю. Десятки підприємств виготовляють деталі, вузли й устаткування для автомобілів.

Залізничне машинобудування представлене у Росії (Калінінград, Коломна, Рязань, Твер, Митіщі), в Україні (Харків, Луганськ, Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Маріуполь, Кременчук), у Чехії («Шкода» — Пльзень, трамваї — ЧКД — Прага), у Латвії (у Ризі виробляють електропоїзди), у Польщі (Верхня Сілезія).

Суднобудівні заводи і верфі побудовано в Росії (Санкт-Петербург, Архангельськ, Мурманськ — морське суднобудування, Нижній Новгород — річкове), Україні (Миколаїв, Херсон — морське, Київ — річкове), Польщі (Гданськ, Гдиня, Щецин), Словаччині (Комарно — річкове). У Польщі, Росії, Україні випускають багатотоннажні судна (танкери, суховантажні, рефрижератори, траулери), а також малотоннажні баржі, ліхтеровози й катери. В усіх портах здійснюють ремонт суден. У Росії в Нижньому Новгороді вперше у світі освоєно випуск суден на підводних крилах. Атомні криголами виготовляють у Санкт-Петербурзі й Виборзі (Росія).

Авіаційна промисловість розвинута в Росії, Україні й Польщі. Електронна й електротехнічна промисловість значного розвитку набула у Польщі (виробництво телевізорів, радіо, засобів зв'язку), Угорщині (апаратні телефони, енергоустаткування), Латвії (УЕГ, Рига — радіо- і телефонна апаратура). Велике значення цієї галузі також у Росії, Україні, Білорусі, Чехії.

Деякі галузі в Білорусі, Росії та Україні забезпечують машинами сільськогосподарське виробництво.

Хімічна промисловість. Домінуючими в ній є нафто-, газо- і вуглехімія. Мінеральні добрива (особливо азотні, фосфатні, калійні) випускають у Росії, Україні, Білорусі, Угорщині, Естонії. Виробництво кіно- та фотоматеріалів розвинуте у Польщі, Україні («Свема»), Росії («Тасма»). Відходи сільськогосподарського виробництва в Росії та Білорусі переробляють на численних гідролізних заводах на спирт, кормові дріжджі, глюкозу, фурфурол. Найпотужніше розвинута хімічна промисловість у Польщі, Чехії, Словаччині, Україні, Росії.

Фармацевтика є традиційною галуззю для Словаччини (КККА), Польщі (РОЬГА) тощо. Угорська фармацевтична промисловість має давні традиції, її продукція широко відома у багатьох країнах світу. Головні підприємства галузі — «Хіноїн» та «Гедеон Ріхтер», створені ще у повоєнний період.

Регіон має потужну будівельну індустрію, що переробляє місцеву сировину і представлена виробництвом цементу, шиферу, залізобетонних конструкцій, стінних блоків, швидко зростає виробництво скла, панелей, легких заповнювачів (перліт, керамзит).

Лісова й деревообробна промисловість. Це найдавніша галузь господарства в Росії (Північний економічний район — Архангельськ, Котлас), Польщі (виробництво меблів), Словаччині (меблева і лісопильна промисловість), Чехії (фанерне і виробництво ДСП), Білорусі (сірникова промисловість — Борисов, Гомель, Пінськ), Україні (Полісся, Карпати). В Прибалтиці виробляють фанеру, меблі, музичні інструменти, збірні будинки, спортивний інвентар. Заготівля дров становить 41,2 млн м3.

Легка промисловість. Також має давню історію. У регіоні сформувалися текстильні райони: у Росії — Москва та Іваново, у Польщі — Лодзь. Розвинуті вовняна промисловість (Чехія, Польща, Росія), бавовняна (Росія, Естонія, Польща), лляна (Польща, Литва, Білорусь, Україна).

Шкіряно-взуттєва промисловість є специфічною галуззю для Чехії (м. Злін — підприємство «Томаш Батя»), Польщі (Варшава, Люблін), Угорщини (Будапешт), Росії (Москва, Санкт-Петербург), Білорусі (Вітебськ).

Харчова промисловість. Є важливою галуззю у всіх країнах регіону. На півночі переважає переробка продукції тваринництва, на півдні — рослинництва. Провідними галузями є:

— у Польщі — рибна, цукрова, виробництво свіжоморожених овочів, фруктів, напівфабрикатів, м'ясопереробна;

— у Чехії — пивоваріння (пльзеньське пиво), цукрова, кондитерська;

— у Словаччині — цукрова, виноробна;

— в Угорщині — олійна, плодоовочеконсервна, м'ясопереробна, виноробна (токайські вина у місцевості Токай), виробництво свіжомороженої птиці;

— у Латвії й Естонії — молочна, м'ясопереробна, рибна;

— у Литві — молочна, м'ясопереробна;

— в Україні — борошномельно-круп'яна, олійно-жирова, цукрова, плодоовочеконсервна, м'ясопереробна, виноробна;

— у Білорусі — молочна, м'ясопереробна.

Всесвітньо відомі олівцева фабрика («Кох-і-Нор» у Ческе-Будейовіце виробляє 1 млн олівців щодоби), вироби з бурштину (Юрмала в Латвії та Калінінград у Росії), іграшкова промисловість (м. Жодіно в Білорусі, де випускають м'які іграшки). В Богемії (Чехія) ще в середні віки зародилося склодувне мистецтво. Богемський кришталь визнаний в усьому світі, майже 500 років йому немає рівних. У деяких країнах регіону розвинуті художні промисли: розпис дерев'яних виробів (Хохлома в Росії, Петриківка в Україні), виготовлення іграшок із глини (м. Димков у Росії), виробів із кришталю (м. Гусь-Хрустальний, Дятьково в Росії).

Однією з важливих проблем розвитку промисловості в регіоні є застаріла матеріально-технічна база у деяких галузях, що працюють переважно на обладнанні повоєнних, а подекуди й довоєнних років випуску (особливо на більшості металургійних заводів старих промислових районів). Тому модернізація обладнання — одне з першочергових завдань промислових підприємств.

 

Сільське господарство

 

Обсяги сільськогосподарського виробництва загалом забезпечують продовольчі потреби населення регіону.

Можливості його екстенсивного розвитку (за рахунок розширення орних угідь) вже практично вичерпані, що стало передумовою інтенсифікації цієї галузі економіки.

Головними напрямами її є механізація, хімізація, технологічне оновлення сільськогосподарського виробництва. Активно впроваджуються досягнення генетики.

У країнах із найбільш інтенсивним у регіоні сільським господарством (Чехія, Словаччина, Польща) тваринництво переважає над землеробством. В інших країнах (Росія, Україна, Угорщина, Білорусь) випереджаючими темпами розвивається рослинництво.

Рослинництво. Спеціалізується на вирощуванні зернових, олійних і кормових культур, овочівництві, садівництві тощо. Усі країни регіону є значними виробниками зернових культур. У північних районах висівають озиму пшеницю, а ближче до півдня — яру. Основними виробниками пшениці є Україна, Росія, Угорщина, Чехія. Жито — провідна зернова культура у Польщі, Білорусі, на півночі Росії та в Прибалтиці. Всі країни мають значні посіви ячменю, найбільші — у Польщі, Чехії, Словаччині, країнах Прибалтики та Україні. Овес вирощують у Польщі, в гірських областях Чехії, Словаччини та України, гречку — переважно у лісостеповій зоні регіону. На південних територіях великі площі відведено під кукурудзу (найбільші її врожаї збирають в Україні, Угорщині, на півдні Росії).

Найважливішою технічною культурою у більшості країн є цукровий буряк, який вирощують переважно у лісостеповій зоні. За виробництвом його лідирують Україна, Угорщина, Польща, Центрально-Чорноземний район Росії. Перший у світі цукровий завод був побудований на початку XIX ст. у Нижній Сілезії. Україна, Угорщина, південні райони Росії вирощують соняшник — головну олійну культуру регіону. Північні зони з вологим, не дуже теплим літом мають найсприятливіші умови для вирощування льону-довгунцю. Його культивують у Польщі, Білорусі, Україні, північно-західних та центральних районах Росії, країнах Прибалтики.

Чехія як один із найбільших у Східній Європі виробників пива має значні плантації хмелю. Нечорноземні райони з піщаними та супіщаними ґрунтами Білорусі, Польщі, Росії, Чехії, України, країн Прибалтики є провідними виробниками картоплі, а Білорусь — світовий лідер за її зборами (на душу населення — майже 1000 кг).

Усі країни вирощують різноманітні овочі (помідори, баклажани, перець, цибуля, огірки тощо). Деякі овочеві культури стали символами національної кухні: капуста — у Польщі (славнозвісну польську національну страву — біґос готують із тушкованої капусти), червоний перець (паприка) — в Угорщині (сільськогосподарські райони навколо міст Сегед і Калоча, розташованих на півдні низовини Альфельд, багато століть конкурують за першість у виробництві цієї культури).

Країни регіону мають багато садів. Яблуневими садами славляться Польща, Білорусь, Чехія, Україна. Абрикоси, груші, вишні, черешні, персики поширені на І півдні Словаччини та Угорщини. У Польщі чимало сільськогосподарських підприємств займається вирощуванням ягід (полуниць, порічок, аґрусу та переробкою їх у свіжозаморожений продукт). Південні райони здавна займаються виноградарством — Причорномор'я та Крим в Україні, південний захід у Словаччині, південь у Чехії. Виноградники Угорщини займають 8 тис. га. На весь світ відоме токайське вино, яке виробляють із винограду, вирощеного на схилах вулканічної гори Токай.

Більшу частину виробництва в Угорщині становлять столові вина із сортів винограду, який зростає на піщаних ґрунтах межиріччя Дунаю і Тиси. Вирощують у регіоні й ефіроолійні культури. Україна, наприклад, відома кримськими плантаціями троянд, шавлії, лаванди, південь Росії — коріандром, анісом, кмином.

Тваринництво. Галузі тваринництва відповідно до різноманітних природних умов регіону представлені скотарством, свинарством, промисловим птахівництвом тощо. Скотарство має різні напрями залежно від кормової бази. На півночі та в центрі регіону переважає розведення молочної та молочно-м'ясної великої рогатої худоби (Росія, країни Прибалтики, Польща, Білорусь), на півдні регіону (Угорщина, південь України та Росії) розводять здебільшого м'ясні породи. Загалом у країнах регіону нараховується 73 млн голів великої рогатої худоби.

Залежним від кормової бази є й свинарство (67 млн свиней). Беконний напрям розвинутий в Угорщині, Чехії, країнах Прибалтики, а в Україні, Польщі, Словаччині та Білорусі — м'ясо-сальний та сальний.

Вівчарство (тонкорунне) розвинуте в передгірських та гірських районах Карпат, Кавказу, південностепових районах України та Росії (29 млн овець і кіз). Птахівництво (у районах розвитку зернового господарства) у промислових масштабах розвивається в Угорщині, Україні, Росії. Угорщина, Польща, Україна та Росія мають досить численне поголів'я племінних та робочих коней. На Крайній Півночі Росії розводять північних оленів. У лісостепових районах, особливо в місцях значних посівів гречки, здавна займаються бджільництвом (Україна, Польща, південь Росії).

Рибальство. Морські країни регіону, надто ті, що виходять до Балтійського моря (Латвія, Естонія, Польща, Росія), — виробники рибної продукції (славнозвісні естонські та латиські салака, шпроти тощо).

Аграрні реформи в пострадянських країнах, розташованих у Східній Європі, є важливою передумовою подальшої інтенсифікації сільськогосподарського виробництва.

Фото:
Джерело:
Категорія: Економічна географія зарубіжних країн | Додав: wiktor (23.08.2010)
Переглядів: 10620 | Теги: Румунія, центральна Європа, Промисловість, сільське господарство, молдова | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar