Реклама

Головна » Статті » Теорія географії » Економічна географія зарубіжних країн [ Додати статтю ]

Південна Європа: промисловість та сільське господарство
Південна Європа, промисловість, сільське господарствоПромисловість

 

У промисловості традиційно сильними є галузі переробки сільськогосподарської сировини, а також харчова, легка, меблева тощо. Останніми десятиріччями активно розвиваються галузі обробної промисловості.

Енергетика, нафтопереробна і нафтохімічна промисловість. Орієнтуються переважно на імпортне паливо: нафту імпортують із Лівії та Ірану, а газ — із Росії та Алжиру. В електроенергетиці значна частка ГЕС: виробляють в Італії до 1/3 електроенергії, в Іспанії — майже 1/2, у Португалії — 3/5. Атомна електроенергетика розвинута в Іспанії (9 атомних реакторів потужністю 7,2 млн кВт, які виробляють 32 % електроенергії) та Італії.

Розвинуті чорна металургія і деякі галузі кольорової металургії: алюмінієва, мідна, свинцево-цинкова, особливо в Іспанії.

Машинобудування. Має міжнародне значення, зокрема транспортне (ФІАТ — Італія і СЕАТ — Іспанія, які загалом випускають понад 4 млн легкових автомобілів щорічно). ФІАТ — найбільший приватний концерн регіону (29 тис. робітників та службовців), що об'єднує понад 100 компаній і зосереджує у своїх руках переважну частину (2,3 млн, понад 80 %) виробництва легкових автомобілів у країні, а також контролює 13 % європейського автомобільного ринку. Його штаб-квартира, а також головний автомобільний завод розташовані в Туріні.

У регіоні розвинуті точне машинобудування, приладобудування. Італія посідає 1-ше місце у світі за випуском окремих видів побутової техніки — холодильників, пральних машин, газових плит (торгові марки АКІ8ТОМ, ШВЕ8ІТ, 2АМи88І, АШХ); на заводі фірми «Мерлоні» випускають 3200 пральних машин щоденно). Фірма «Оліветті» відома виробництвом офісної та конторської техніки. Суднобудування і судноремонт у сухих доках представлені на Мальті (мальтійські доки — найбільші в Середземному морі).

Хімічна промисловість. У структурі галузі помітне місце посідає нафтохімія, зростає виробництво кислот, соди, мінеральних добрив тощо, передусім в Іспанії, багатій на різноманітну хімічну сировину. Найбільшим італійським хімічним концерном є «Монтедісон». Португалія — один із провідних у світі постачальників хімічної речовини органічного походження — агар-агару, який отримують із морських водоростей і використовують для виробництва желатину. Основний покупець її — Японія.

Цементна промисловість і промисловість будматеріалів. Спеціалізується на випуску кахлю та облицьовувальної плитки, черепиці, санітарно-технічного устаткування тощо. Ця галузь значного розвитку набула в Іспанії, Італії, Португалії.

Хоч регіон небагатий на лісові ресурси, тут історично склалися окремі галузі лісової та деревообробної промисловості. Італія та Іспанія ще за середньовіччя славилися в Європі виробництвом дорогих меблів, і тепер ці країни відомі своїми меблями з натуральної деревини, а також збірними меблями широкого вжитку. Португалія та Іспанія є провідними у світі виробниками пробки (кори пробкового дуба).

Легка промисловість. Найкрупнішою її галуззю є бавовняна, що працює переважно на імпортній сировині. В усіх країнах регіону розвинуті швейна, текстильна, взуттєва (Італія посідає 1-ше місце за експортом взуття у світі) промисловість. Греція відома своїми хутряними виробами (здавен тут виготовляють вироби із завезених з усього світу обрізків хутра).

Харчова промисловість. Працює переважно на власній сировині. Міжнародну спеціалізацію мають консервна, виноробна, борошномельна, макаронна, тютюнова галузі тощо. Португалія разом із Марокко з Північної Африки є провідними у світі виробниками консервованих сардин в оливковій олії. Споконвіків славиться виноробство країн регіону: Італія поділяє 1-ше місце із Францією, а Іспанія посідає 3-тє місце у світі. Найвідомішими португальськими винами є портвейн (від назви міста Порту) і мадера (від назви о. Мадейра з його відомими сортами винограду). Світову славу мають також іспанські марочні вина малага та херес.

Особливістю розміщення продуктивних сил у промисловості є зосередження обробних галузей у найбільших портових містах. Ця тенденція активно заявила про себе в 60—70-ті роки XX ст. у зв'язку зі зростанням імпорту багатьох видів сировини і матеріалів, а також переорієнтацією значної частини промисловості на експорт. Найбільшою є концентрація в приморських столицях (Афіни, Лісабон) або у других-третіх за значущістю містах (Барселона, Валенсія — в Іспанії, Порту — в Португалії). Лише в Італії значні промислові центри розташовані далеко від узбережжя — в північній частині країни.

Останнім часом у регіоні почав інтенсивно розвиватися третинний сектор економіки, де виділяється італійська корпорація «Фінінвест», оборот якої за рік становить 7 млрд дол., а кількість зайнятих — 26 тис. осіб.

Головні напрями діяльності: телебачення, видавнича справа, рекламний бізнес, виробництво і поширення теле- і кінофільмів, страхова справа тощо.

Країни-карлики регіону мають специфічні галузі господарства, пов'язані з випуском раритетних грошових знаків (Ватикан, Сан-Марино), дорогих колекційних поштових марок (Сан-Марино), з обробкою місцевих видів каміння, дорогих сортів деревини, вичинкою шкіри (Андорра, Мальта). Ватикан високі прибутки одержує від випуску та експорту церковних атрибутів та сувенірів.

Південноєвропейські країни значну увагу приділяють розвитку трудомістких галузей промисловості (випуск побутової техніки, легка, меблева, харчова тощо), залучаючи у виробництво значну армію працездатного населення. Це деякою мірою стримує економічну еміграцію з країн регіону.

 

Сільське господарство

 

Південна Європа є аграрним регіоном із давніми традиціями. За стандартами ЄС сільське господарство більшості країн регіону недостатньо ефективне. Фермерські господарства невеликі за площею, переважно не більше 5 га. Малі господарства малопродуктивні й малотоварні.

Причини відсталості сільського господарства різноманітні: переважання екстенсивних форм господарювання, наявність подекуди феодальних пережитків; низький рівень механізації, хімізації та енергоозброєності селянської праці; вікова роздрібненість земельних наділів. Врожаї вирощують згідно з традиціями, без урахування умов ринку, стану ґрунтів.

Рослинництво. В усіх країнах регіону переважає над тваринництвом. За обсягами вирощування домінують «середземноморські культури». Культивують також зернові: пшеницю (переважно в центрі та у південних районах країн регіону), кукурудзу (в північних районах), жито та овес (на приальпійських та припіренейських територіях). Тверді сорти пшениці (для макаронної промисловості) вирощують на півдні Італії. Значні території зайняті під рис (в Іспанії найвища його врожайність у Європі — 60-70 ц/га, Італія посідає 1-ше місце в Європі за його зборами). Здебільшого для зернових використовують богарні землі.

Серед технічних культур найважливішими є: у групі олійних — оливи, плантації яких поширені на значних площах країн регіону; у групі цукроносних культур домінує вирощування цукрових буряків (особливо в Паданській низовині Італії та центральних районах Іспанії), на півдні Іспанії розташована єдина в Європі місцевість, де вирощують цукрову тростину. Португалія та Іспанія найбільше у світі виробляють кори з пробкового дуба. В незначних кількостях в Іспанії та Італії вирощують бавовник, а Греція є провідним в Європі виробником цієї культури. Культивують (найбільше на території Італійської Рив'єри) ефіроолійні культури — троянду, лаванду, шавлію тощо.

Великі площі зайняті під овочі: помідори (італійська область Кампанія), капусту, салат, цибулю. У Сан-Марино галуззю сільськогосподарської спеціалізації є вирощування зеленої цибулі на експорт. Значними є обсяги вирощування баштанних культур.

Середземноморський теплий клімат якнайкраще сприяє розвитку садівництва. На півночі поширені яблуні, груші, вишні, сливи, ближче до півдня — інжир, абрикоси, персики, гранат, мигдаль, волоські горіхи. Експортну мету переслідує вирощування цитрусових дерев: апельсинів (в Іспанії, Італії, Португалії та Греції), лимонів (особливо в Греції). Тільки на південному сході Іспанії плодоносять в Європі фінікові пальми.

Країни регіону є одними з найбільших виробників винограду. За його зборами, виробництвом вина та експортом Італія та Іспанія входять у трійку світових лідерів: Італія поділяє 1-2-ге місця з Францією, а Іспанія стабільно перебуває на 3-му місці.

Тваринництво. Традиційно є другорядною галуззю сільського господарства (умови Середземномор'я для нього не сприятливі), але дедалі набуває більшого значення. Розводять переважно дрібну та велику рогату худобу, свиней, овець, птицю. Молочну худобу вигодовують здебільшого на альпійських пасовищах. Окремим напрямом тваринництва в Іспанії є вирощування биків для кориди.

Рибальство. Розвинуте недостатньо, причиною цього є невеликий шельф (слабка кормова база для риби) і давнє освоєння моря (велика вичерпаність рибних багатств).

Внаслідок переважання у структурі сільського господарства рослинництва зі спеціалізацією на плодівництві та садівництві регіон часто називають «садом» і «городом» Європи.

Фото:
Джерело:
Категорія: Економічна географія зарубіжних країн | Додав: wiktor (18.08.2010)
Переглядів: 11193 | Теги: Промисловість, Південна Європа, сільське господарство | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar