09:04 Клімат України на кліматичному саміті ООН | |
 25 листопада у Києві відбувся круглий стіл «Кліматичні зміни і зовнішня політика України: виклики та можливості», організований фондом ім. Ф.Еберта та Інститутом сталого розвитку України.Круглий стіл проходив у переддень Кліматичного самміту ООН в Канкуні і мав на меті активізувати суспільну дискусію щодо принципів формування збалансованої і ефективної кліматичної політики України, виходячи з актуальності питання кліматичних змін для зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних відносин нашої держави. Як зауважила на початку обговорення Урсула Кох-Лаугвіц, директор Регіонального представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні та Білорусі, кліматичні зміни стали головним питанням міжнародної політики і міжнародного співробітництва. Вони є важливим питанням для всіх країн, в тому числі України. Громадськість зараз хоче знати про пріорітети у цій сфері країни, уряду. Юрій Щербак, президент Інституту сталого розвитку, у своєму виступі наголосив на тому, що настав час повертатись лицем до проблеми кліматичних змін. За словами доповідача, його дуже потішила інформація про підготовку концепції про адаптацію водної політики до кліматичних змін. «Це вже серйозна державна робота»,- підкреслив пан Юрій. Адже ці руйнівні повені в Україні – є свідченням кліматичних змін. На його думку, також варто оцінити особливо уразливі сфери, які впливають на життя і здоров’я людей. Ще один недооцінений аспект – сама по собі адаптація до змін клімату. Україна повинна подумати про національну безпеку, як захистити теперішнє і, особливо, майбутнє покоління від цієї глобальної проблеми. Також важлива проблема – вичерпність водних ресурсів. Вже були преценденти війн за воду. При кліматичних змінах це набуде нових масштабів. Юрій Щербак навів приклад, коли одна річка належить кільком країнам. І він, в якості посла в Ізраїлі, спостерігав тертя між країнами за воду. Ця проблема не є вузьколокальною, але глобальною. Захід також відвідали представники державної влади – Національного агентства екологічних інвестицій України. Так Іван Варга, в.о. Голови агентства, відзначив, що уряд розглядає зміни клімату під кутом впливу людини. «Людина своїми діями для матеріального достатку спотворює світ», - наголосив пан Варга. Він також відзначив: «Я б покривив серцем, якби сказав, що Україна докладає великих зусиль для вирішення цієї проблеми. Але завдяки активності громадськості та «дякуючи» енергетичній залежності від інших країн, Україна бере активну участь у міжнародних переговорах». Що стосується позиції України на майбутніх переговорах у Канкуні, то наша держава повністю підтримує появу нового, єдиного, всеохоплюючого договору з кількісними зобов’язаннями. Він також сподівається, що після саміту, Україна почне активно працювати над питанням адаптації до зміни клімату. На його думку, також значна увага має бути приділена захисту від деградації лісів. Сергій Волков, старший менеджер ПРООН з питань енергетики і навколишнього середовища, сказав, що ООН вважає, що уряд вперше почав «повертатися обличчям до проблеми». Але все ще жодна із політичних сил немає тематики збереження клімату у своїх пріоритетах. Ті успіхи, що є, трохи завузькі для національної стратегії. Христина Рудницька, координатор Робочої групи НУО з питань зміни клімату, у своїй доповіді відзначила, що затягувати міжнародний процес – невигідно нікому, адже потім буде складніше досягати поставлених цілей. На думку експертів, більший вплив на процес мають політики, а не вчені, тому все й гальмується – переговори стоять у глухому куті. За словами Христини, найбільш оптимістичний варіант результатів саміту – буде прийнято рішення з кола питань, але угоду приймуть у Південній Африці у 2011 році. Щодо позиції України. Справа в тому, що рівень викидів значно впав через реструктуризацію економіки після розпаду СРСР (-54%). Але в державних органах вважають, що надалі вони будуть зростати. Україна планує взяти зобов’язання зі зменшення мінус 20%. Натомість, експерти вважають, що для нас можливо знизити викиди до мінус 54% від рівня 1990 року до 2020 року без негативного впливу на економіку (це навіть рентабельно). Згідно з розрахунками ЄС, для України можливо знизити викиди до мінус 60% від 1990 до 2020 рр. Українські екологічні НУО переконані, що маємо знизити викиди до мінус 55%. Презентація Христини Рудницької в додатку. На запитання Ірини Ставчук, НЕЦУ, за яких умов і на скільки Україна готова знизити викиди, тобто збільшити свої зобов’язання, Іван Варга не зміг відповісти. Він пояснив це тим, що в усіх переговорах мають бути «козирі», які відкриваються вже в самому процесі. У своєму виступі Ханс Райн, керівник відділу «Енергетика, транспорт, довкілля» Делегації Європейської Комісії в Україні, висловив сподівання, що Канкун стане важливим кроком щодо юридичних зобов’язань країн. Він гадає, що дискусія щодо Кіотського протоколу значно просунулась за останні три місяці. Пан Райн підкреслив, що Європейська Комісія вважає, що сам протокол не сприяє зменшенню викидів, оскільки сама система дозволяє, аби деякі країни не виконували домовленостей. Така система може привести навіть до зростання викидів. Джерело : http://www.civicua.org Джерело: | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
