22:39 Людина і коралові рифи: 700 років воєн і перемир'я | |
 Багатовікова історія співжиття коралових рифів і людини говорить про те, що рифова екосистема цілком може відновлюватися після нашого втручання, якщо тільки така можливість надається їй час від часу.Коли потрібно навести приклад згубного впливу людини на екосистему, відразу згадують коралові рифи. Але не слід звинувачувати в усьому сучасну цивілізацію: як показали дослідження екологів з Університету Стоні-Брук (США), коралові рифи зі змінним успіхом ведуть боротьбу з людським впливом протягом майже 700 років. Вчені зробили масштабну історичну реконструкцію коралових рифів Гавайських островів. Вона грунтувалася як на аналізі багатовікових археологічних відкладень, так і на історичних свідоцтвах про стан екосистеми в цілому. Враховувалися і соціокультурні зміни в співтовариствах, що населяють острови. Отримані результати говорили про те, що однозначних причинно-наслідкових зв'язків між присутністю людини і станом коралових рифів, швидше за все, немає. Про Південно-східних островах Гавайського архіпелагу вчені говорять наступне: чи не найважче випробування Місцевим рифів довелося пережити близько 700 років тому, коли Полінезія почали їх колонізацію. Рифи фактично годували зростаючі людські поселення, поки ті не перейшли на свійську худобу та екосистема рифів не отримала перепочинок. Та й самі Полінезія, як пишуть дослідники в мережевому журналі PLoS ONE, теж могли робити якісь природоохоронні заходи. Удача ще раз посміхнулася коралів після першого контакту полінезійців з європейцями, що стався у другій половині XVIII століття. Європейці принесли з собою хвороби, які викликали масштабні епідемії серед тубільців. У результаті всякий вплив з боку остров'ян на коралові рифи, включаючи звичайну рибну ловлю, сильно ослабла. Але вже з початку XIX століття корали знову відчувають присутність «вінця природи», чому причиною зміни в сільському господарстві, пов'язане з ними забруднення, поява нових технологій і великих перебудов у соціально-економічний устрій. З тих пір перерву в антропогенному негативі трапився тільки в роки Другої світової війни, коли прибережна зона островів майже не експлуатувався. Автори підкреслюють, що далеко не всякий вплив людини обов'язково веде до необоротних наслідків: за 700 років рифові спільноти явно продемонстрували здатність ліквідувати збитки від близького сусідства з двоногими. Але в останні 150 років такої можливості коралових рифів майже не уявлялося. Тому екологи задаються питанням, чи не знаходяться рифи в точці неповернення, після якої всі зміни будуть незворотними. Доcлідники вказують на Північно-західні острови архіпелагу, які довгий час були для коралів отаким природним заповідником. Спочатку це було щось на зразок священної землі предків полінезійців, де вони не могли господарювати досхочу. Потім Місцевим рифів довелося пережити тиск з боку прийшли європейців, але з Другої світової війни справи у Північно-західних островів пішли все краще і краще: звідси масово пішло населення (а отже, зменшилася економічна активність) і одночасно було вжито заходів, спрямовані на збереження місцевої флори і фауни. Сьогодні рифи Північно-західних островів Гавайського архіпелагу вважаються найбільш різноманітними і здоровими серед усіх подібних спільнот. Їх приклад показує, що екосистема цілком може прийти до тями після людського втручання, якщо їй дати таку можливість. Підготовлено за матеріалами PhysOrg. Джерело: http://science.compulenta.ru | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
