Сахара займає всю північ Африки, протягнувшись на 5149 км. від Єгипту та Судану до західних берегів Мавританії і Західної Сахари. Найбільша пустеля світу покриває площу в 9269594 кв.км.
    Слово "Сахара" народжує образи нескінченних, дихаючих жаром піщаних барханів, дуже рідко перериваних дорогоцінними смарагдово-зеленими оазисами. Але на безкрайніх просторах Сахари можна зустріти практично будь-який вид пустельного ландшафту; тут є і безплідні скелясті плато, усипані камінням, і дивовижні геологічні утворення і зарослі колючих чагарників.
    Сахара - пустеля аридна: у багатьох місцях тут випадає менше 250 мм опадів на рік. Основна територія пустелі розташована в глибині суші, і пануючі вітри встигають поглинути вологу, перш ніж вона проникне в серце пустелі. Гірські хребти, що відокремлюють пустелю від моря, також змушують хмари пролити дощ, не пропускаючи їх далі вглиб.
    Оскільки хмари тут рідкість, вдень в пустелі панує безжальна спека. Після заходу сонця гаряче повітря піднімається у верхні шари атмосфери, так що вночі температура може опускатися нижче нуля. Кебілі, де температура піднімається до 55 ° С, - одне з найбільш спекотних місць в пустелі не тільки з-за палючого сонця, але й тому, що лежить на шляху сіроко, вітру, що зароджується в пекучому серці пустелі і ганяє на північ гаряче, немов з печі, повітря.
    Найбільш відомі області Сахари - піщані бархани, де точилися бої за Північну Африку під час Другої світової війни. Ці величезні площі піщаних хвиль, площею до 100 кв.км., відомі як ерги. Місцями бархани надзвичайно мобільні та швидкість їх пересування під дією вітру доходить до 11 м. на рік. Оазис Фаджа живе під невідступною загрозою постійно насуваючих хвиль  піску. Однак в інших областях здається, що бархани стоять, не ворухнувшись тисячоліттями, і западини між ними перетворилися на постійні караванні шляхи.
    Оскільки Сахара - пустеля аридна, землі її ніколи не оброблялися, і по ній, як і раніше бродять кочові племена з невеликими стадами. В окремих оазисах розвивається багатогалузеве сільське господарство, але більша частина пустелі, з точки зору економічної, не продуктивна. Останнім часом серйозне занепокоєння викликає наступ пустелі на території, що прилягають до Сахари. Це явище спостерігається при неправильному виборі сільськогосподарських методів, що у поєднанні з природними факторами, такими як засуха і сильні вітри, і призводить до наступання пустелі. Ліквідація місцевої рослинності послаблює грунт, який потім висушуються сонцем, вітер забирає її у вигляді пилу, і пустеля утворюється там, де колись піднімалися с/г культури.