Головна » Статті » Теорія географії | [ Додати статтю ] |
У розділі матеріалів: 439 Показано матеріалів: 193-198 |
Сторінки: « 1 2 ... 31 32 33 34 35 ... 73 74 » |
Для польових досліджень формується
ландшафтна експедиція у склад якої входять інженери і техніки ландшафтознавці
(знімальними), техніки-картографи і робітники. В склад експедиції для
прикладних досліджень можуть входити і фахівці з певних галузей. Польові
дослідження умовно можна поділити на три етапи: передпольовий, польовий і після
польовий (камеральний). Під час передпольового етапу вивчають природні умови території (маршрути практики) за літературними та
фондовими джерелами, готують
спорядження для польових досліджень. |
Кожний ПТК характеризується своєю структурою. Під
структурою розуміють просторово-часову організацію компонентів природних
комплексів. Розрізняють три види структури ПТК: вертикальну, горизонтальну та
часову. Під вертикальною структурою ландшафтів називають закономірне поєднання основних природних компонентів (літогенного, орогенного, кліматогенного, гідрогенного, педогенного і біогенного), які лежать один над одним, тобто мають вертикальну послідовність розташування. Ця послідовність така: гірські породи з підземними водами і відповідними формами рельєфу – грунти – поверхневі води – рослинність і тваринний світ – повітря. |
Гірські ландшафти
на відміну від рівнинних мають інші закономірності поділу на структурні
елементи та розвитку. Це насамперед обумовлено їх вертикальною зональністю, в
той час як для рівнинних ландшафтів типова горизонтальна (широтна) зональність.
Внаслідок складності рельєфу, геологічної будови на невеликій території,
гірські ландшафти мають складнішу структуру. В межах Карпат виділяють 5
ландшафтних поясів, що відповідають вертикальним рівнинним поясам, в Кримських
горах – 3 пояси. Якщо розглядати морфологічну структуру ландшафту, необхідно
відмітити, що українськими „гірськими” ландшафтознавцями виділяються такі
морфологічні одиниці як ланка, стрия, орографічний сектор. |
Термін „ландшафт” в перекладі з німецького означає
„краєвид”, чи „пейзаж”. Проте в природничій географії під даному терміну
надають іншого трактування. Під ландшафтом визначають цілісну і неповторну
територію з чітко визначеними природними межами. Термін „ландшафтознавство” був
запропонований О. Опелем в 1884 р. та І. Віммером в 1985 р. Однак, як наука
ландшафтознавство зароджується тільки на початку ХХ ст. Першими
ландшафтознавчими роботами можна вважати праці З. Пассарге (1908-1933 р.), та Л.С.
Бергом (1913-1931 р.). В своїй монографії „Ландшафтно-географічні зони СРСР”
він наводить визначення ландшафту „...географічний ландшафт є така сукупність
угрупування предметів і явищ, в якій особливості рельєфу, клімату, вод,
грунтового і рослинного покриву, а також, до ідомог ступеню, діяльність людини
зливаються у єдине гармонічне ціле, що типово повторюється на всьому
простяганні даної зони Землі”. |
Поняття інвестиції (одягаю) -
означає вкладення капіталу в галузі економіки всередині країни і за кордоном.
Інвестиції - грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в
об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку
або досягнення соціального ефекту; капітальні вкладення в розвиток виробництва
чи невиробничу сферу.
До інвестицій належать: грошові внески, пільгові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери; рухоме і нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності); ноу-хау, досвід та інші інтелектуальні цінності; право користуватися землею та іншими природними ресурсами. Розрізняють фінансові, (вкладення капіталу в облігації, акції), реальні (вкладення в основний капітал і на приріст матеріально-технічної бази), валові (сумарні вкладення), державні інвестиції (фінансування з коштів держбюджету) та інші.
Категорія:Економічна географія України |
Переглядів:8805 |
Додав: wiktor |
Дата: 01.08.2010
| Коментарі (0)
|
Для розвитку підприємств хімічної
промисловості вирішальне значення має сировинний фактор (гірничо-хімічна та
органічна сировина). Хімія споживає велику кількість води. Водний фактор стає
певною мірою на перешкоді розвитку хімії в районах з напруженим водним
балансом. За водомісткістю хімія значно випереджає такі галузі, як чорна і
кольорова металургія, целюлозно-паперова і текстильна промисловість. Складність
розвитку хімічних виробництв полягає також у тому, що багаторазове використання
води для більшості з них поки що неможливе. Хімічна промисловість споживає
порівняно багато палива й енергії. Паливно-енергетичний фактор посилює тяжіння
хімічних виробництв до джерел сировини (нафти, газу, вугілля).
Категорія:Економічна географія України |
Переглядів:15779 |
Додав: wiktor |
Дата: 01.08.2010
| Коментарі (0)
|