| Головна » Статті » Теорія географії | [ Додати статтю ] |
| У розділі матеріалів: 439 Показано матеріалів: 421-426 |
Сторінки: « 1 2 ... 69 70 71 72 73 74 » |
 Наукове спостереження в методиці
викладання географії характеризується комплексністю і
цілеспрямованістю. Для цього необхідно, насамперед, з’ясувати мету
спостереження, яка орієнтує дослідника. Її визначають, виходячи із
практичних завдань дослідження.Для вивчення питань, що мають бути дослідженні, науковці або методисти розробляють програму, тобто певну систему завдань, дій і запитань, визначають критерії оцінок, способи обробки отриманих даних. Об’єктивність результатів спостереження забезпечується глибоким аналізом уроку. |
 Методика викладання географії - це наука
про закономірності й особливості процесу навчання географії в школі.
Вона розробляє і встановлює раціональні методи, прийоми, засоби і форми
навчальної діяльності, під час якої відбувається свідоме оволодіння
учнями системою знань із шкільного курсу географії та формуються
відповідні вміння і навички, щодо застосування цих знань.
Категорія:Методика викладання географії |
Переглядів:4463 |
Додав: wiktor |
Дата: 15.03.2010
| Коментарі (0)
|
 Перше флористичне районування світу було
запропоноване ще датським ботаніко-географом Ф. Скоу (1823), який
виділив 25 флористичних царств. За основу районування він використав
ендемізм сімейств. Число царств що виділяються сучасними
біогеографами, деякі автори вважають – чотири(А. Енглер, В. Таррілл, А.
Толмачов): Голарктичне, Палеотропічне, Неотропічне та Австралійське. |
 Біогеографія океану – наука про
поширення і розподіл організмів в океані і поділ океану на
біогеографічні регіони різного рангу: області, підобласті, провінції і
тд. Умови проживання організмів в океані сильно відрізняються в при
поверхневих шарах, товщі води та придонній частині, а також в
мілководних та глибоководних зонах тому поділ океану варто б провести
для кожної зони окремо. |
 Ареал – область поширення будь-якого виду рослин чи
тварин. Кожний ареал має свої границі поширення. Виділяють суцільні та
диз’юктивні (розривні) ареали. В суцільних ареалах певний вид рослин чи
тварин має замкнуту територію поширення в межах одного регіону, чи
материка. При диз’юктивних ареалах один і той самий вид поширений на
відокремлених територіях, одного чи різних континентів. За характером і
причинами розриви можуть бути: океанічні, міжконтинентальні,
внутріконтинентальні. Для морських розривів характерна біополярність -
організми поширені в полярних широтах океанів і не зустрічаються у
екваторіальних, та амфібореальність – організми поширені виключно в
тропічних широтах (прикладом можуть служити коралові поліпи). |
  Під екологічним сприймається декілька
різних підходів, які відрізняються між собою залежно від того, що
розуміється під екологією та її предметом. Значна частина науковців, та
громадськість, під екологією, розуміють вирішення цілого комплексу
питань, питань пов’язаних із взаємодією людини з навколишнім
середовищем, включаючи правові, інженерно-технологічні, етичні та інші
аспекти цієї проблеми. Екологія при цьому уявляється не як цілісна
наука, а як деяка ідеологія, принцип, який має пронизувати всі науки
сфери та сфери людської діяльності. Термін „екологія” в такому
трактуванні витіснив громіздке словосполучення „раціональне
використання, збереження та охорона природи”. |
