Країни регіону багаті на найрізноманітніші ландшафти помірного і субтропічного поясів, характерні для гірських, горбкуватих і рівнинних зон. Розташовані вони в безпосередній близькості один від одного й утворюють мозаїку ґрунтів, гідрологічних умов і рослинності. Найважливіші особливості природних умов пов'язані з будовою земної поверхні, де майже 70 % території зайнято горами.

Гори альпійської складчастості в регіоні представлені найбільш високою і складною за будовою частиною Карпат, які в Румунії утворюють велике, неправильної форми кільце, що охоплює половину Східних Карпат, Південні Карпати і Західні Румунські гори. Вони складаються на заході з вулканічних порід, на сході — з флішових і вапнякових відкладів. Найпотужніша система півдня — Дінарське нагір'я, якому властиві карстові форми рельєфу. У регіоні розташовані Трансільванське плато. Македонські гори, Родопи, Стара Планіна тощо.

У повоєнний період країни Південно-Східної Європи досягли досить високого рівня індустріалізації. Велику допомогу в цьому надав колишній СРСР.

Енергетика. Базується переважно на ТЕС (працюють на кам'яному і бурому вугіллі) та ГЕС, побудованих здебільшого на гірських ріках і на Дунаї (наприклад, «Залізні ворота» в Румунії). Функціонують АЕС у Румунії (одна станція), Словенії (один реактор потужністю 0,6 млн кВт), Болгарії (6 реакторів потужністю 3,5 млн кВт). Щорічно країни Південно-Східної Європи виробляють 166 млрд кВт електроенергії. Нафтопереробна промисловість розвинута в Румунії та Хорватії.

Останніми десятиріччями в регіоні помітно зросла роль вантажного автотранспорту як у внутрішніх, так і в міжнародних перевезеннях (особливо вивезення продукції легкої та харчової промисловості). Автопарк країн складається з 7,8 млн пасажирських і 1,0 млн вантажних автомобілів.

Роль залізничного транспорту помітно знизилася. Загальна протяжність залізничних колій — 27 535 км, з яких майже 35 % електрифіковано.

Демографічний склад. За особливостями відтворення населення країни регіону належать до 1-го типу. Темпи приросту населення позитивні, але мінімальні: від 0,2 % (у Данії) і 0,3 % (у Фінляндії) до 1,1 % (в Ісландії). У Фінляндії найнижча у світі дитяча смертність, але найвища в Європі смертність від серцевих захворювань. У регіоні одна з найвищих у світі тривалість життя: у Швеції — 73 роки (чоловіки) і 79 років (жінки), в Ісландії — 76 років (чоловіки) і 81 рік (жінки). Постійно знижується частка дітей у загальній кількості населення (19 %), зростає — літніх людей (16%). За кількістю жінки переважають над чоловіками (51 та 49% відповідно).

       На території Східної Європи без урахування Росії проживає 132,1 млн осіб, з урахуванням європейської частини Росії — 247,6 млн. Найбільша чисельність населення припадає на Україну і Польщу. В інших країнах вона коливається від 1,5 до 10,5 млн осіб.

Демографічні особливості. Демографічна ситуація є досить складною, що зумовлено наслідками Другої світової війни, зростанням урбанізації та пов'язаним із нею промисловим розвитком держав.

Як і в більшості інших європейських країн, природний приріст населення в останні десятиліття суттєво зменшився, передусім внаслідок різкого зниження народжуваності, а в Україні, Росії, Білорусі та Словаччині став від'ємним. Скорочується і чисельність населення — показники народжуваності нижчі від рівня смертності, що зумовило процес старіння населення.

Помітно збільшилася кількість осіб старших вікових груп (65 років і більше), яка становить 14 % , натомість скоротилася кількість молоді (до 14 років) — 18 % усього населення. За статевим складом населення переважають жінки (53 %).