Головна » Статті » Теорія географії » Економічна географія зарубіжних країн | [ Додати статтю ] |
![]() Транспорт у
країнах регіону розвинутий слабко, тому господарські та інші зв'язки між ними є
недостатньо інтенсивними. Поодинокі вузькоколійні залізничні магістралі
побудовані у Сьєрра-Леоне, Ліберії, Того. Загальна довжина залізничної мережі —
На автотранспорт
припадає основне навантаження у товарно-пасажирських перевезеннях. Загальна
довжина автошляхів — 411,3 тис. км, з них до 98 тис. км з твердим покриттям.
Багато районів, які не мають таких доріг, у період дощів опиняються відрізаними
від світу. Автопарк налічує 1170 тис. пасажирських і 704 тис. вантажних
автомобілів. Морський
транспорт є важливим засобом
зовнішньо-торговельних зв'язків. Ще в колоніальний період на узбережжі було
споруджено багато портів — Дакар, Конакрі, Абіджан, Котону, Лагос, Фрітаун,
через які відбувається майже вся зовнішня торгівля регіону. Порти Бонні,
Форкадос, Буруту (Нігерія) є найбільшими центрами вивезення нафти. Внаслідок
низьких податків і пільгових умов надання свого прапора іноземним
судновласникам до портів Ліберії приписано 2560 торгових суден загальною
тоннажністю 80 млн бр.-реєстр т (2-ге місце після Панами). Протяжність внутрішніх
водних шляхів — 15,5 тис. км. Головні річкові артерії регіону — Нігер,
Сенегал та їх притоки — є судноплавними майже весь рік. Річковий флот
пристосований для судноплавства мілкими водами.Часто у сухий сезон пасажирські
судна використовують як готелі для туристів. Більшість вантажів і пасажирів перевозять
традиційним річковим транспортом — дерев'яними пірогами. Внутрішні та міжнародні повітряні перевезення здійснюють панафриканська
авіакомпанія «Ер-Африк», національні компанії «Ер-Вольта» (Буркіна-Фасо),
«ЕрТіне» (Гвінея), «Ер-Івуар» (Кот-д’Івуар), «Ер-Лайбіріа» (Ліберія),
«Найджирія еруейз» (Нігерія), «Сьєрра-Леоне ейруейз» (Сьєрра-Леоне), «Гана
еруейз» (Гана), «Ер-Малі» (Малі). У регіоні побудовано 15 міжнародних
аеропортів із постійними рейсами. Авіатранспорт не тільки забезпечує прямий
зв'язок із зовнішнім світом, а й, враховуючи недостатньо розвинуту наземну транспортну
мережу, полегшує зв'язок між віддаленими населеними пунктами. У північних країнах регіону поширений в'ючний транспорт, яким перевозять
як продовольчі, так і промислові товари. Каравани верблюдів здійснюють зв'язок
між пустельними й напівпустельними населеними пунктами. У сільській місцевості
віслюків і верблюдів використовують для перевезення врожаю. Транспортна мережа країн регіону загалом розвинута недостатньо. Однією з
головних проблем є слабка взаємопов'язаність різних видів транспорту. Низький
технічний стан магістралей, відсутність твердого покриття на шляхах зумовлюють
ізоляцію багатьох місцевостей від зовнішнього світу в період дощів. Зовнішньоекономічні зв'язки Зовнішня торгівля орієнтована переважно на розвинуті країни Заходу. Обсяг
товарообігу між країнами регіону, хоч і невеликий, але більший, ніж в інших
частинах Тропічної Африки. Вартість експорту — 31,6 млрд дол. Експортують переважно: — у Беніні — нафту, пальмову олію, какао-боби, бавовну, заморожених
креветок; — у Буркіна-Фасо — продукцію тваринництва, бавовну, арахіс, свіжі овочі,
кунжутове насіння, горіхи каріте, золото; — у Гамбії — арахіс
і арахісове борошно, рибу, бавовну, пальмову олію; — у Гані —
какао-боби, алмази, золото, боксити, марганцеву руду, деревину, рибу, алюміній,
алмази; — у Гвінеї —
боксити, алмази, банани, каву, ананаси, фруктові соки, вироби деревообробної
промисловості, золото, рибу; — у Гвінеї-Бісау —
арахіс, рибу і морепродукти (лангусти, креветки), бавовну, ядра олійної пальми,
горіхи кеш'ю, деревину тощо; — у Кабо-Верде —
свіжу і морожену рибу, морепродукти, рибні консерви, продовольчі товари
(банани, сіль, каву, індиго, тютюн, рицину), швейні вироби; — у Кот-д'ївуарі —
банани, нафту, рибу, какао-боби і какао-продукти, каву в зернах і розчинну,
ліс, нафтопродукти, бавовну-сирець, бавовняні тканини і пряжу, ананаси і сік; — у Ліберії —
алмази, залізну руду, каучук, деревину, каву, какао-боби; — у Малі —
бавовну-сирець, золото, живу худобу, Тканини, пряжу; — у Нігері —
уранові концентрати, живу худобу, арахісову олію, бавовну, овочі; — у Нігерії —
нафту й нафтопродукти, какао-боби, каучук, ядра олійної пальми, шкірсировину; — в Сенегалі —
фосфорити, арахіс і продукти його переробки, рибу, кухонну сіль, бавовну; — у Сьєрра-Леоне —
алмази, какао-боби, рутил, боксити, золото, каву, залізну руду, рибу; — в Того —
фосфорити, какао-боби, каву, вивозять також бавовну, копру, рицину, арахіс
тощо. Імпорт становить
20,7 млрд дол. Це — нафтопродукти, продовольство, устаткування і транспортні
засоби, промислові споживчі товари, будівельні матеріали, одяг, хімічні товари
тощо. Українські виробники
найбільше своїх товарів продають у Ліберію та Нігерію. Найзначніші товарні обсяги
надходять в Україну з Гвінеї, Гани й Кот-д'Іуару. 5.
Рекреація і туризм Розмаїття природних
умов регіону, самобутня культура народів і племен, залишки архітектурних
пам'яток колоніальної епохи, морські узбережжя Сенегалу і Гамбії, численні
національні парки з рідкісними видами флори і фауни зумовлюють привабливість
Західної Африки для іноземних туристів. Місцеві католицькі паломники часто
відвідують найбільший у світі католицький собор в Ямусукро, побудований у 1990
р. за зразком базиліки св. Петра у Ватикані. До списку
культурної спадщини ЮНЕСКО занесено 16
унікальних об'єктів: — у Беніні (1) — королівський палац в місті Абомеї, яке було столицею Дагомеї в XVII-XIX ст.; — у Гані (2) — традиційні оборонні й цивільні будівлі народності ашанті,
історичні будівлі Аккри; — у Гвінеї та Кот-д'ївуарі (3) — природний заказник гір Німба; національні парки Таї та Комое; — у Сенегалі (4) — національні парки Джоудж і Ніоколо-Коба, в минулому перевалковий пункт торгівлі рабами на о.
Горе, о. Сен-Луїс; — у Малі (3) — центри середньовічних міст Дженне і Томбукту; — у Нігері (2) — природні ландшафти Тенере та національний парк Нігеру; — у Нігерії (1) — культурний ландшафт Сукура. Незважаючи на наявність передумов для розвитку туризму в багатьох країнах
регіону, соціально-економічні проблеми, воєнно-політичні конфлікти у деяких з них
(С'єрра-Леоне, Ліберія, Кот-д’Івуар та ін.), несприятливі кліматичні умови
(високі температури за значної вологості повітря) тощо обмежили зростання туристичної
сфери.
Переглядів: 5909
| Теги: | |
Матеріали по темі: |