Головна » Статті » Теорія географії » Економічна географія зарубіжних країн [ Додати статтю ]

Західна Африка: транспорт, зовнішньоекономічні зв'язки, рекреація та туризм
Західна Африка, транспорт, зовнішньоекономічні зв'язки, рекреація, туризмТранспорт

 

Транспорт у країнах регіону розвинутий слабко, тому господарські та інші зв'язки між ними є недостатньо інтенсивними. Поодинокі вузькоколійні залізничні магістралі побудовані у Сьєрра-Леоне, Ліберії, Того. Загальна довжина залізничної мережі — 9442 км. У Нігері, Гвінеї-Бісау, Гамбії, Кабо-Верде залізниць немає.

На автотранспорт припадає основне навантаження у товарно-пасажирських перевезеннях. Загальна довжина автошляхів — 411,3 тис. км, з них до 98 тис. км з твердим покриттям. Багато районів, які не мають таких доріг, у період дощів опиняються відрізаними від світу. Автопарк налічує 1170 тис. пасажирських і 704 тис. вантажних автомобілів.

Морський транспорт є важливим засобом зовнішньо-торговельних зв'язків. Ще в колоніальний період на узбережжі було споруджено багато портів — Дакар, Конакрі, Абіджан, Котону, Лагос, Фрітаун, через які відбувається майже вся зовнішня торгівля регіону. Порти Бонні, Форкадос, Буруту (Нігерія) є найбільшими центрами вивезення нафти. Внаслідок низьких податків і пільгових умов надання свого прапора іноземним судновласникам до портів Ліберії приписано 2560 торгових суден загальною тоннажністю 80 млн бр.-реєстр т (2-ге місце після Панами).

Протяжність внутрішніх водних шляхів — 15,5 тис. км. Головні річкові артерії регіону — Нігер, Сенегал та їх притоки — є судноплавними майже весь рік. Річковий флот пристосований для судноплавства мілкими водами.Часто у сухий сезон пасажирські судна використовують як готелі для туристів. Більшість вантажів і пасажирів перевозять традиційним річковим транспортом — дерев'яними пірогами.

Внутрішні та міжнародні повітряні перевезення здійснюють панафриканська авіакомпанія «Ер-Африк», національні компанії «Ер-Вольта» (Буркіна-Фасо), «ЕрТіне» (Гвінея), «Ер-Івуар» (Кот-д’Івуар), «Ер-Лайбіріа» (Ліберія), «Найджирія еруейз» (Нігерія), «Сьєрра-Леоне ейруейз» (Сьєрра-Леоне), «Гана еруейз» (Гана), «Ер-Малі» (Малі). У регіоні побудовано 15 міжнародних аеропортів із постійними рейсами. Авіатранспорт не тільки забезпечує прямий зв'язок із зовнішнім світом, а й, враховуючи недостатньо розвинуту наземну транспортну мережу, полегшує зв'язок між віддаленими населеними пунктами.

У північних країнах регіону поширений в'ючний транспорт, яким перевозять як продовольчі, так і промислові товари. Каравани верблюдів здійснюють зв'язок між пустельними й напівпустельними населеними пунктами. У сільській місцевості віслюків і верблюдів використовують для перевезення врожаю.

Транспортна мережа країн регіону загалом розвинута недостатньо. Однією з головних проблем є слабка взаємопов'язаність різних видів транспорту. Низький технічний стан магістралей, відсутність твердого покриття на шляхах зумовлюють ізоляцію багатьох місцевостей від зовнішнього світу в період дощів.

 

Зовнішньоекономічні зв'язки

 

Зовнішня торгівля орієнтована переважно на розвинуті країни Заходу. Обсяг товарообігу між країнами регіону, хоч і невеликий, але більший, ніж в інших частинах Тропічної Африки.

Вартість експорту — 31,6 млрд дол. Експортують переважно:

— у Беніні — нафту, пальмову олію, какао-боби, бавовну, заморожених креветок;

— у Буркіна-Фасо — продукцію тваринництва, бавовну, арахіс, свіжі овочі, кунжутове насіння, горіхи каріте, золото;

— у Гамбії — арахіс і арахісове борошно, рибу, бавовну, пальмову олію;

— у Гані — какао-боби, алмази, золото, боксити, марганцеву руду, деревину, рибу, алюміній, алмази;

— у Гвінеї — боксити, алмази, банани, каву, ананаси, фруктові соки, вироби деревообробної промисловості, золото, рибу;

— у Гвінеї-Бісау — арахіс, рибу і морепродукти (лангусти, креветки), бавовну, ядра олійної пальми, горіхи кеш'ю, деревину тощо;

— у Кабо-Верде — свіжу і морожену рибу, морепродукти, рибні консерви, продовольчі товари (банани, сіль, каву, індиго, тютюн, рицину), швейні вироби;

— у Кот-д'ївуарі — банани, нафту, рибу, какао-боби і какао-продукти, каву в зернах і розчинну, ліс, нафтопродукти, бавовну-сирець, бавовняні тканини і пряжу, ананаси і сік;

— у Ліберії — алмази, залізну руду, каучук, деревину, каву, какао-боби;

— у Малі — бавовну-сирець, золото, живу худобу, Тканини, пряжу;

— у Нігері — уранові концентрати, живу худобу, арахісову олію, бавовну, овочі;

— у Нігерії — нафту й нафтопродукти, какао-боби, каучук, ядра олійної пальми, шкірсировину;

— в Сенегалі — фосфорити, арахіс і продукти його переробки, рибу, кухонну сіль, бавовну;

— у Сьєрра-Леоне — алмази, какао-боби, рутил, боксити, золото, каву, залізну руду, рибу;

— в Того — фосфорити, какао-боби, каву, вивозять також бавовну, копру, рицину, арахіс тощо.

Імпорт становить 20,7 млрд дол. Це — нафтопродукти, продовольство, устаткування і транспортні засоби, промислові споживчі товари, будівельні матеріали, одяг, хімічні товари тощо.

Українські виробники найбільше своїх товарів продають у Ліберію та Нігерію. Найзначніші товарні обсяги надходять в Україну з Гвінеї, Гани й Кот-д'Іуару.

 

5. Рекреація і туризм

 

Розмаїття природних умов регіону, самобутня культура народів і племен, залишки архітектурних пам'яток колоніальної епохи, морські узбережжя Сенегалу і Гамбії, численні національні парки з рідкісними видами флори і фауни зумовлюють привабливість Західної Африки для іноземних туристів. Місцеві католицькі паломники часто відвідують найбільший у світі католицький собор в Ямусукро, побудований у 1990 р. за зразком базиліки св. Петра у Ватикані.

До списку культурної спадщини ЮНЕСКО занесено 16 унікальних об'єктів:

— у Беніні (1) — королівський палац в місті Абомеї, яке було столицею Дагомеї в XVII-XIX ст.;

— у Гані (2) — традиційні оборонні й цивільні будівлі народності ашанті, історичні будівлі Аккри;

— у Гвінеї та Кот-д'ївуарі (3) — природний заказник гір Німба; національні парки Таї та Комое;

— у Сенегалі (4) — національні парки Джоудж і Ніоколо-Коба, в минулому перевалковий пункт торгівлі рабами на о. Горе, о. Сен-Луїс;

— у Малі (3) — центри середньовічних міст Дженне і Томбукту;

— у Нігері (2) — природні ландшафти Тенере та національний парк Нігеру;

— у Нігерії (1) — культурний ландшафт Сукура.

Незважаючи на наявність передумов для розвитку туризму в багатьох країнах регіону, соціально-економічні проблеми, воєнно-політичні конфлікти у деяких з них (С'єрра-Леоне, Ліберія, Кот-д’Івуар та ін.), несприятливі кліматичні умови (високі температури за значної вологості повітря) тощо обмежили зростання туристичної сфери.

Фото:
Джерело:
Категорія: Економічна географія зарубіжних країн | Додав: wiktor (24.08.2010)
Переглядів: 4903 | Теги: транспорт, рекреація, туризм, зовнішньоекономічні зв'язки, Західна Африка | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:
Всього коментарів: 0
avatar