23:57 В давнину річка Колорадо текла у зворотний бік | |
 Американські геологи зібрали докази того, що в давнину по території Арізони та Юти в північно-східному напрямку протікала велика ріка. Сучасна Колорадо бере початок на західних схилах Скелястих гір і тече в зворотному напрямку - на південний захід, до Каліфорнійському затоці.Теорія вчених заснована на даних порівняння зерен цирконієвого піску, зібраних при дослідженні осадових відкладень на північному сході Юти (у западині Юїнта) і південно-заході Арізони. Датування уран-свинцевим методом дозволило визначити, що пісок був доставлений з області Мохаве в південній Каліфорнії. Річку палеогенового періоду, що повинна була переміщати пісок з Мохаве, дослідники також вирішили назвати Каліфорнією. Відкладення в Юті віддалені від передбачуваного витоку в Каліфорнії більш ніж на 700 км. «За своїм масштабом стародавня річка цілком відповідала сучасній системі Колорадо - Грін-Рівер», - зауважує провідний автор роботи Стівен Девіс (Steven Davis) з Вашингтонського інституту Карнегі. Вік вивчених відкладів складає близько 55 млн років. Річка Каліфорнія, найімовірніше, припинила своє існування внаслідок підйому Скелястих гір і зміни нахилу плато Колорадо, але встановити тимчасові рамки цих змін геологи поки не можуть. «Можливо, річка зберігалася протягом 20 млн років, і тільки після цього зміни топографічних умов природа повернула її назад», - підсумовує пан Девіс.  Дельта Колорадо (фото Annie Griffiths Belt). Колорадо (англ. Colorado River, ісп. Rio Colorado, мовою індіанців мохаве 'Aha Kwahwat) — річка на південному заході США і північному заході Мексики. Довжина річки Колорадо — бл. 2330 км., площа басейну — 629 100 км². Річка бере початок у посушливих районах західних відрогів Скелястих гір у США. Гирло річки розташоване вже на території Мексики — впадає у Каліфорнійську затоку Тихого океану, утворюючи велику дельту (8 600 км²), однак через надмірні витрачання води на потреби сільського господарства річка не завжди доходить до океану. Живлення — в горах за рахунок танення снігів, у подальшій течії — переважно дощове. Витрати води коливаються від 570 м³/с у посушливу пору року до 28 000 м³/с під час сильних опадів. Після будівництва потужних гребль у низов'ї витрати води понад 2000 м³/с спостерігаються рідко. Середній рівень витрат води (з врахуванням сільгоспзаборів) — 620 м³/с. Основні притоки (від витоку до гирла): * Іґл-Рівер * Роарінґ-Форк-Рівер * Ґаннісон] * Ґрін-Рівер * Парія * Литтл-Колорадо * Вірджин-Рівер * Гіла На Колорадо споруджено низку ГЕС та водосховищ. Так, в 1907 році на річці Колорадо було зведено першу греблю задля підтримання рівня води і збереження колишнього русла, яка утворила водосховище Пауел. У 1933 році збудовано греблю Гувера, що утворила водосховище Мід. У пониззі Колорадо судноплавна. Внаслідок ерозії береги річки зрізані численними каньйонами, в т.ч. і Великим, є доволі мальовничими, тому являють об'єкт постійного зацікавлення туристів. Історія: першим з європейців досяг ріки був іспанський конкистадор Франсиско Васкес де Коронадо Джерело: http://science.compulenta.ru, http://uk.wikipedia.org | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
