09:25 Загадкове виверження 1258 тривожить вулканологів | |
 В останні тижні по всьому світу опубліковано кілька досліджень, які констатують свого роду загадку. За даними з льодових шапок як північної, так і південної півкулі, так само як і відкладень осадових порід різних озер по всій планеті, приблизно в 1258 році відбулося колосальне виверження з викидом в атмосферу від 190 до 270 млн тонн твердих частинок. Це відповідає VEI 6, найбільшому рівню, зареєстрованому за всю історію нашого виду. Навіть виверження Тамбори 1815 року, яке також мало VEI 6, було вдвічі слабкіше.Але ні в істориків, ні у геологів немає ні найменшого уявлення про те, де така воістину титанічна подія могла статися! Практично всі температурні аномалії останніх 800 років показують глибокий взаємозв'язок з вулканічними виверженнями, що створюють аерозольні хмари і різко знижують температуру на поверхні Землі. Не уникнуло таких наслідків і загадкове виверження середини XIII століття, яка надала серйозний вплив на європейський клімат. П'ять років після цього над Європою спостерігалися «сухі тумани», тобто згадані аерозольні хмари. Фактично різкого похолодання вдалося уникнути тільки тому, що 1258-й був роком Ель-Ніньо, хоча деяке пониження температури все ж відзначалося. Численні датування сходяться на періоді між січнем і серединою травня 1258. Деяку ясність з місцем розташування загадкового вулкана дає те, що сліди його виверження виявлені на обох полюсах. Мова повинна йти про екваторіальну або тропічну зону. На цьому ясність закінчується. На підозрі кілька вулканів, але ні один не може бути достовірно визнаний винним. Ті з них, що мали потужні виверження в тринадцятому сторіччі, як Кілотоа в Еквадорі, напевно діяли на 20 років пізніше вулкану Ікс. Всі інші викиди були слабші, та й відбувалися в Північній півкулі, що не пояснює рівномірного розподілу вулканічного попелу між льодовими шапками півночі і півдня. Залишаються дві можливості: або перед нами невідомий вулкан, або невідоме виверження відомого вулкана. Причому друге, зі зрозумілих причин, менш ймовірно. Варіанти включають підводну кальдеру в південній частині Тихого океану, де цілком можлива наявність незареєстрованого підводного вулкана, або якого-небудь його колегу з маловивчених районів Анд. Проти останньої версії, однак, відсутність археологічних свідчень в непогано дослідженому районі формування цивілізації інків. Скажімо, виверження Йоранго перетворило територію нинішнього Сальвадора і частини Гондурасу в лавовий майданчик і викликало двохсотлітню перерву в знахідках: період V-VII століть так і називається в місцевої археології - «періодом Йоранго», і розкопки в цих шарах навіть не ведуться. Але слідів такого епічного катаклізму в Андах XIII століття просто немає. Є й «темна конячка» - стратовулкан Фентейл в Ефіопії, дійсно потужний і відповідний по місцю розташування, але його вулканічна історія вивчена настільки погано, що зараз цю версію не можна ні визнати, ні спростувати. При цьому навіть восьмикратно слабший вибух Кракатау дав стовп попелу заввишки 70 км. Проте в ефіопських письмових джерелах тієї епохи немає ні найменших слідів настільки феєричного видовища. Геологи розглядають і варіант одночасного виверження декількох вулканів в різних півкулях. Але тут перешкодою може стати плановане порівняння попелу з крижаних шапок Гренландії та Антарктиди. Якщо воно покаже однаковий склад попелу, то гіпотезу одночасних викидів в різних півкулях доведеться забути. «Кінці у воду»? Так, це теж можливо. Нагадаємо: Кракатау після вивержень 1883 року зник разом з островом, на якому стояв. Сьогоднішній 800-метровий вулкан на його місці виріс лише через півстоліття. А якби він так і не піднявся, а виверження відбулося б 800 років тому? .. Підготовлено за матеріалами Wired. Джерело: http://science.compulenta.ru | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
