Фізична географія материків та океанів - Теорія географії - Каталог статей

Головна » Статті » Теорія географії » Фізична географія материків та океанів

У категорії матеріалів: 88
Показано матеріалів: 31-36

Сторінки: « 1 2 ... 4 5 6 7 8 ... 14 15 »

Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам

Антарктида віддалена на тисячі кілометрів від інших материків південної півкулі. Найближча відстань від крайньої точки її єдиного півострова — Антарктичного — до Південної Америки перевищує 1000 км. Майже весь материк лежить усередині Південного полярного кола. Заполярне положення материка і його ізольованість від інших частин суші створюють своєрідність і крайню суворість його природних умов.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:6304 | Додав: wiktor | Дата: 30.05.2010 | Коментарі (0)

Характеристика антарктичних вод

Материкова обмілина навколо Антарктиди занурена значно глибше, ніж в інших частинах земної кулі (у середньому до 500 м). Це глибоке занурення може бути пояснено молодими опусканнями океанічного дна, що захопили також окраїни материка. Поверхня материкової обмілини несе на собі сліди діяльності материкового зледеніння в період його максимального розвитку. У межах материкової обмілини майже цілком лежать окраїнні антарктичні моря.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:3432 | Додав: wiktor | Дата: 30.05.2010 | Коментарі (0)

Антарктика: загальні відомості

Антарктика — південна полярна область Землі. Її назва походить від грецьких слів «анти» (проти) і «арктикос» (північний). До складу Антарктики входять величезний, покритий льодом материк Антарктида й омиваючі його південні полярні води з розкиданими островами. Це найсуворіша по природі частина Землі. За винятком деяких островів вона позбавлена постійного населення.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:4685 | Додав: wiktor | Дата: 30.05.2010 | Коментарі (0)

Острови Тихого океану. Ч.2.

Острови Нової Зеландії знаходяться на південній окраїні острівної дуги, що починається на Новій Гвінеї, облямовує зі сходу Австралію і продовжується у виді підвідних підняттів на дні океану в напрямку до Антарктиди.

З південно-сходу, тобто уздовж тихоокеанського берега, проходить глибоководний океанічний жолоб Тонга-Кермадек.

Виняткова своєрідність природи Нової Зеландії пов'язана з походженням островів у зоні субдукції, тобто занурення Тихоокеанської плити під Австралійську. З цим пов'язана сейсмічність й активний древній і сучасний вулканізм із супутніми їм процесами. На Новій Зеландії вперше був виявлений інгнімбрит - кисла вулканічна порода, що утворюється при експлозивних виверженнях у виді «палючих хмар» з величезними температурами і застигає вже на поверхні землі.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:4991 | Додав: wiktor | Дата: 24.05.2010 | Коментарі (0)

Острови Тихого океану. Ч.1.

Центральна частина Тихого океану, відділена від Тихоокеанських острівних дуг так званою андезитовою лінією, являє собою найдавнішу на Землі океанічну плиту. У її західній половині, на величезному просторі між Північним і Південним тропіками і частково за їхніми межами, знаходиться безліч дрібних островів, що групуються в лінійно-витягнуті архіпелаги. Ці острови вулканічного і коралового походження являють собою виступи над водою вершин лінійних вулканічних піднять, що перетинають Тихий океан. Деякі з них є діючими вулканами, що викидають потоки базальтової лави (наприклад, на Гавайських островах).

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:10101 | Додав: wiktor | Дата: 24.05.2010 | Коментарі (0)

Природне районування Північної Америки

Північна Америка розташовується в межах арктичного субарктичного, помірного, субтропічного, тропічного і субекваторіального поясів. Виділяються дві великі частини: рівний Позакордильєрний Схід і гірський Кордильєрний Захід, які підрозділяються на країни. В межах Позакордильєрного Сходу виділяється: Г р е н л а н д і я – найбільший острів на земній кулі, 80 % якого зайнято льодом, який утворюється на внутрішній частині острова суцільний покрив середньою потужністю 2300 м; ділянки суші штатною до 200-250 км не покриті льодом, розташовуються переважно вздовж південно-західного і північно-східного побереж; клімат арктичний і морський субарктичний (на південь від 68^о пн.ш.).