Головна » Статті » Теорія географії » Фізична географія материків та океанів | [ Додати статтю ] |
У категорії матеріалів: 88 Показано матеріалів: 37-42 |
Сторінки: « 1 2 ... 5 6 7 8 9 ... 14 15 » |
Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам
Для Північної Америки
характерна велика різноманітність ґрунтів – від полярних до тропічних,
переважним розповсюдженням типів, які формуються в результаті процесів
бореального і субтропічного ґрунтоутворення. В північній частині материка
контури однотипних ґрунтів витягнуті у вигляді зон в субширотному напрямку. Для
північних островів Канадського Арктичного архіпелагу характерні відносно сухі
арктичні (скрито глеєві) і тундрові арктичні ґрунти. В південних частинах
архіпелагу і в межах широкої смуги вздовж Північного Льодовитого океану, в
умовах суцільної багаторічної мерзлоти розвиваються кислі, ненасичені, дуже
вологі в теплий період тундрово-глеєві ґрунти. |
Північна Америка багата
водами. Її належить найдовша в світів річкова система – Міссісіпі з Міссурі, і
найбільше нагромадження прісної води у Великих озерах. Середній річний стік рік
Північної Америки – 8200 км3.
Але зрошена Північна Америка нерівномірно, що зумовлено в першу чергу з
кліматичними і орографічними умовами. Висота шару стоку міняється від кількох см
у Великому Басейні до 100 см в
Аппалачах і до 200 см на північному
заході Кордильєр. Найбільша частина води поступає в Атлантичний океан. В
басейні Атлантичного океану річкова мережа зріла, густа, ріки досягають значної
довжини.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:12922 |
Додав: wiktor |
Дата: 23.05.2010
| Коментарі (0)
|
Літом західний переніс
повітря послаблюється. На материк розповсюджується повітря з Мексиканської
затоки, переміщується на північний схід по західній периферії Азорського
антициклону. Воно приносить велику кількість вологи в центральні і східні
райони. В райони Центральної Америки і Вест-Індії вторгається екваторіальний
мусон, який викликає випадання рясних опадів. Тихоокеанське повітря рухається
по східній периферії Гавайського антициклону на південь, вздовж західного
побережжя материка і звичайно не викликає літніх опадів, за виключенням
південно-східних районів Аляски, де він приходить під кутом до берега. Деколи
Гавайський і Азорський антициклони зближуються і по північному краю гребеня
з’єднуючого їх високого тиску на схід переміщується сухе тропічне повітря.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:5475 |
Додав: wiktor |
Дата: 14.05.2010
| Коментарі (0)
|
Центральну і більшу частину Північної Америки займає докембрійська
Північноамериканська (Канадська) платформа(включаюча також о. Гренландію без
його північних і північно-східних окраїн), яка облямовується складчастими
гірськими спорудами каледонського (північний схід країни, Гренландія, о.
Ньюфаундленд, Північні Апачі), герцинського (Південні Аппалачі, хребет Уошіто і
його поховане продовження, Канадський Арктичний Архіпелаг),
мезозойсько-кайназойського (Кордильєри) віку. Приатлантична і Примексиканська
низини в США покриті чохлом мезозойсько-кайнозойських відкладів і є плитами
платформ з палеозойським (частково докембрійським) фундаментом.
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:9032 |
Додав: wiktor |
Дата: 14.05.2010
| Коментарі (0)
|
Для території материка
характерно широке розповсюдження платформенних структур сприяло формуванню
великих плоскогір’їв і рівнин в центральній і східній частинах материку. На
півночі і північному сході (головним чином Канаді) розташовується Лаврентійська
височина (плоскогір’я). На південь від нього, переважно на території США,
знаходяться Центральні рівнини. На заході вони поступово переходять в більш
високі (500-
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:10201 |
Додав: wiktor |
Дата: 14.05.2010
| Коментарі (0)
|
Материк Північна Америка знаходиться і Західній півкулі. Його крайні точки: на півночі – мис Мерчісон (71о 50!), на заході – мис Принці Уельського (168о з.д.), на сході мис Сент-Чарз (55о 40!). На півдні з’єднується з Південною Америкою через Панамський перешийок. Південною точкою материка вважають мис Мар’ято (7о 12ا пн. ш).
Категорія:Фізична географія материків та океанів |
Переглядів:10661 |
Додав: wiktor |
Дата: 09.05.2010
| Коментарі (1)
|