Фізична географія материків та океанів - Теорія географії - Каталог статей

Головна » Статті » Теорія географії » Фізична географія материків та океанів

У категорії матеріалів: 88
Показано матеріалів: 43-48

Сторінки: « 1 2 ... 6 7 8 9 10 ... 14 15 »

Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам

Фізико-географічні райони Південної Америки: гірська система Анд.Ч.3.

На крайньому півдні, у межах помірного поясу, Анди понижені і роздроблені. Берегова Кордильєра південніше 42° пд. ш. перетворюється в тисячі гористих островів Чилійського архіпелагу. Поздовжня долина Середнього Чилі на півдні опускається, а потім зникає під водами океану. Продовженням її служить система заток і проток, що відокремлюють від материка острови Чилійського архіпелагу. Головна Кордильєра також сильно знижується. У межах Південного Чилі висота її рідко перевищує 3000 м, а на крайньому півдні не досягає і 2000 м, а потім зникає під водами океану.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:3794 | Додав: wiktor | Дата: 09.05.2010 | Коментарі (0)

Фізико-географічні райони Південної Америки: гірська система Анд.Ч.2.

Андійські плоскогір'я, названі місцевим населенням Чилі й Аргентини «пунами», а Болівії — «альтиплано», розташовані між Західною і Східною Кордильєрами, досягають висоти 3000—4500 м. Поверхня їх захаращена грубим уламковим матеріалом чи сипучими пісками, а східної частини покрита товщами вулканогенних продуктів. Місцями виділяються зниження, частково зайняті озерами. Прикладом може служити улоговина озера Тітікака, розташована на висоті 3800 м. Трохи східніше нього на висоті 3700 м над рівнем моря на дні глибокої ущелини врізаної в поверхню плато, і на його схилах лежить головне місто Болівії Ла-Пас – сама високогірна столиця у світі.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:5980 | Додав: wiktor | Дата: 09.05.2010 | Коментарі (0)

Фізико-географічні райони Південної Америки: гірська система Анд.Ч.1.

Природа Анд винятково різноманітна. Це пояснюється насамперед їхньою величезною довжиною з півночі на південь. У залежності від положення в тім чи іншому кліматичному поясі і від розходжень в орографії і структурі Анди підрозділяються на регіони, кожний з яких має свої особливості рельєфу, клімату і висотної поясності. Виділяють Карибські Анди, Північні Анди, що лежать в екваторіальному і субекваторіальному поясах, Центральні Анди тропічного пояса, субтропічні Чілійсько-Аргентинські Анди і Південні Анди, що лежать у межах помірного пояса. Особливо розглядається острівна область — Вогненна Земля.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:6596 | Додав: wiktor | Дата: 09.05.2010 | Коментарі (0)

Фізико-географічні райони Південної Америки: Патагонія

На багато кілометрів простягається одноманітне плато, покрите твердими травами і колючими чагарниками, майже позбавлене води і порівняно рідко населене. На сході воно закінчується високими уступами берега, що обривається до холодного бурхливого океану. Патагонське плато складено і молодими горизонтально залягаючими осадовими відкладами і покривами темноколірних базальтових лав. Під цими породами схований розташований близько до поверхні древній фундамент. На півночі він виступає на поверхню, утворюючи височину, що прорізана глибокими каньйонами. У південній частині переважають вулканічні чи пластові східчасті плато, розсічені широкими коритоподібними балками, іноді сухими, іноді з незначними водотоками.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:6124 | Додав: wiktor | Дата: 06.05.2010 | Коментарі (0)

Фізико-географічні райони Південної Америки: Ла-Плата, Гран-Чако, Пантанал

Південну частину меридіонального прогину між Андами і Бразильським нагір'ям займає Пампа. Вона з трьох сторін оточує естуарій Ла-Плати, а на сході і південно-сході виходить до берегів Атлантичного океану. На заході на значному протязі її границею служать підняття Прекордильєр.

Це плоска чи горбкувата рівнина, що займає північний схід Аргентини і весь Уругвай. На північному сході і на півдні її на поверхню виступають ділянки древніх кристалічних порід, що утворюють горбисті височини і невисокі гори. Пампа лежить у субтропічному поясі і велику частину року є під впливом повітряних течій з боку Атлантичного океану.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:3347 | Додав: wiktor | Дата: 06.05.2010 | Коментарі (0)

Фізико-географічні райони Південної Америки: Бразильське нагір'я

Між плоскими низинними рівнинами басейнів Амазонки і Парани на півночі і заході й Атлантичному океані на сході приблизно на 5 млн. км² простирається територія з різноманітним піднесеним і розчленованим рельєфом. Це Бразильське нагір'я (чи плоскогір'я — по іншій термінології), більшою своєю частиною вхідне в межі країни, від якої воно одержало свою назву.

Тривалий вплив ерозійних процесів і недавні тектонічні рухи створили в межах нагір'я велика розмаїтість рельєфу, у якому сполучаються ділянки кристалічних плоскогір'їв з острівними височинами, складеними осадовими породами, вулканічними плато і глибовими хребтами, що утворилися в результаті кайнозойских розламів і підняттів.