Фізична географія материків та океанів - Теорія географії - Каталог статей

Меню сайту

Географічний факт

18 лютого 1979 в
пустелі Сахара
йшов сніг

Наше опитування

географія герб відео гори конкурс Крим 2010 озеро україна вулкан планета екологія програми зміна клімату Німеччина Карпати Білорусь туризм сайт Арктика Великобританія Європа Китай Місяць виверження Землетрус 2011 глобус Росія карта Індонезія фото космос київ Японія природа геологія Дослідження Австралія Індія світ Океан місто острів клімат Льодовик Бразилія США Земля вітер вода африка Азія Цікаве національний парк Ісландія Італія річка америка пустеля канада Антарктида прапор світовий океан Нова Зеландія Пазинич лід Атмосфера ліс флаг

Статистика

Наші спонсори

Головна » Статті » Теорія географії » Фізична географія материків та океанів

[ Додати статтю ]

У категорії матеріалів: 88
Показано матеріалів: 49-54

Сторінки: « 1 2 ... 7 8 9 10 11 ... 14 15 »

Сортувати по: Дате · Названию · Рейтингу · Комментариям · Просмотрам

Фізико-географічні райони Південної Америки: Гвіанське нагір'я та рівнина Оріноко

Від узбережжя Атлантичного океану й Орінокської низовини убік Гвіанського нагір'я поверхня підвищується поступово, широкими ступінями. Прилягаюча до океану заболочена низовина переходить у рівне, що плавно піднімається плоскогір'я, складене кристалічними породами і складає основу північно-східного Гвіанського виступу древнього щита Південної Америки.

У центральній частині Гвіанське нагір'я досягає найбільшої висоти і розчленованості. Окремі масиви, покриті на поверхні товщами різнобарвних пісковиків і кварцитів протерозойського чохла, що залягають поверх кристалічних порід, перевищують 2000 м, а найвищі масиви нагір'я (Рорайма й Ауян-Тепуа) досягають 2810 і 2950 м. Місцями в рельєфі виділяються різко обкреслені скидами гряди висотою до 2000 м і більш (Пакараіма й ін.).

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:5506 | Додав: wiktor | Дата: 06.05.2010 | Коментарі (0)

Фізико-географічні райони Південної Америки: Амазонія

Основні риси природи Амазонії визначаються її рівнинним рельєфом, тривалим континентальним розвитком і приекваторіальним положенням. Цю найбільшу на Землі область поширення екваторіального клімату і вологих тропічних лісів займає велика частина басейну найповноводнішої річкової системи Землі. Границі Амазонії чітко обмежені схилами Бразільського, і Гвіанського нагір'їв і східним підніжжям Анд. Основну частину її території займає величезна алювіальна долина Амазонки, що утворилася із системи великих платформних синекліз, заповненні морськими і континентальними відкладами.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:10539 | Додав: wiktor | Дата: 06.05.2010 | Коментарі (0)

Тваринний світ Південної Америки

Не меншим багатством, ніж рослинний покрив, характеризується і тваринний світ Південної Америки. Сучасна фауна, як і флора материка, формувалася починаючи з кінця крейдового періоду в умовах ізоляції і мало змінного клімату. З цим пов'язана стародавність фауни і наявність у її складі великої кількості ендемічних форм. Поряд з цим існують і деякі загальні риси фауни Південної Америки з іншими материками південної півкулі, що свідчить про давні зв'язки між ними. Прикладом можуть служити сумчасті, збережені лише в Південній Америці й Австралії.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:53731 | Додав: wiktor | Дата: 06.05.2010 | Коментарі (0)

Грунти та рослинний світ Південної Америки

Південній Америці властиво велика розмаїтість зональних типів грунтово-рослинного покриву і виняткове багатство флори, що включає десятки тисяч видів рослин. Це обумовлено положенням Південної Америки між субекваторіальним поясом північної півкулі і помірним поясом південної півкулі, а також особливостями розвитку материка, що проходило спочатку в тісному зв'язку з іншими материками південної півкулі, а надалі — майже в повній ізоляції від великих масивів суші, якщо не вважати зв'язку з Північною Америкою через Панамський перешийок.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:30638 | Додав: wiktor | Дата: 06.05.2010 | Коментарі (0)

Внутрішні води Південної Америки

Південна Америка, перевищуючи по площі тільки Антарктиду й Австралію, по загальному обсязі стоку (7500 км³) перевершує всі інші материки, крім Євразії, а по середній товщині шару стоку (417 мм) займає перше місце на Землі.

Формуванню густої, добре розвинутої річкової мережі Південної Америки сприяють кліматичні умови, історія розвитку і рельєф материка. Велика частина Південної Америки з мезозою являла собою сушу. Це визначає стародавність водяної мережі на значній частині материка. Для рельєфу Південної Америки характерні великі контрасти висот і сусідство найбільших низинних рівнин з високогірними хребтами, що створює сприятливі умови для формування великих і складних річкових систем.

Категорія:Фізична географія материків та океанів | Переглядів:18831 | Додав: wiktor | Дата: 06.05.2010 | Коментарі (0)

Клімат Південної Америки

Південна Америка розміщена по обидві сторони від екватора, але основна частина її лежить в південній півкулі. Найширша частина материка лежить між екватором та південним тропіком, в субтропічному і помірному поясах лежить його звужена розчленована частина.

Географічне положення між 12⁰ пн.ш. та 56⁰ пд.ш. зумовлює високі суми сонячної радіації майже на всій території Південної Америки. Більша її частина отримує 120-160 ккал/см² в рік, і тільки південь отримує близько 80 ккал/см². Радіаційний баланс від’ємний тільки в зимовий період південніше 45⁰пд.ш.

Важливим кліматотворчим фактором виступає орографія. Повітряні маси, із сторони Атлантичного океану, легко проникають аж до підніжжя гірських систем. На заході і півночі бар’єр Анд має вплив на переміщення повітряних мас що рухаються з Тихого океану та Карибського моря.