Для особливостей природних умов Центральної Африки головне значення має її розташування в екваторіальному поясі і тільки північну і південну окраїни займають субекваторіальні пояси.

Внутрішні природні розбіжності обумовлені рельєфом і положенням відносно екватора. Для Екваторіальної Африки характерне поширення різних типів тропічних лісів, що з’єднані з ділянками саван. У її межах виділяють два фізико-географічних регіони: Північно-гвінейський регіон і улоговину Конго з окраїнними горами.

Північно-гвінейський регіон

Північно-Гвінейська височина займає узбережжя Гвінейської затоки і опускається до нього ступінчасто. Її переважні висоти 500—600 м, максимальна — до 2000 м. Височину складають кристалічні породи, що місцями покриті горизонтально залягаючими пісковиками. Південний край височини розчленований ріками, короткі (не більш 200—300 км) і глибоко врізані долини яких відокремлюють від нього невисокі останцеві гори, що піднімаються серед горбистої поверхні узбережжя.

Берег Гвінейської затоки низинний, з чітко вираженими слідами недавніх опускань суші. На заході він порізаний естуаріями невеликих рік і має безліч дрібних острівців, на півдні уздовж майже нерозчленованої берегової лінії тягнуться лагуни, озера, піщані коси і ряди дюн. На сході велику площу займає велика дельтова низовина Нігеру, у межах якої ріка розпадається на численні рукави. Зі сходу долина нижньої течії Нігеру обмежена горами Камерун, що закінчуються біля самого берега вулканічним масивом. Головна вершина його— Фако, що піднімається у вигляді конусу до 4070 м. Виверження з невеликих кратерів, що відбувалися в 1909 і 1922 р., свідчать про те, що вулканічна діяльність цього масиву ще не припинилася.

Корисні копалини — золото, алмазні розсипи, олов'яні руди і боксити — пов'язані з виходами на поверхню кристалічних порід древнього фундаменту Африки.

Велику частину року Гвінейське узбережжя є під впливом південно-західного мусону, що залишає на схилах гір велику кількість вологи. У південній частині узбережжя й особливо на схилах масиву Камерун опади випадають протягом усього року, однак виділяються два періоди максимумів. До півночі вони поступово зливаються в один тривалий період дощів, що збігає з періодом найбільшої сили мусону. Північно-східний пасат проникає на Гвінейське узбережжя тільки узимку, коли південно-західний мусон слабшає. Прориваючись до берега, сухий північний вітер знижує відносну вологість повітря і негативно впливає на людей і тварин.

На схилах масиву Камерун, повернених до океану, випадає більш 9000 мм опадів. Це — максимальна величина для всієї Африки. При цьому на вершині Фако в період найбільш рясних дощів випадає сніг. В інших районах у залежності від напрямку лінії узбережжя й експозиції гірських схилів суми опадів коливаються від 2000 до 3000 мм у рік. У деяких місцях, де південно-західний мусон дує не під кутом до берега, а паралельно йому, кількість опадів не перевищує 1000 мм. Наприклад, у районі Аккри, закритої виступом берега, випадає всього 600—700 мм.

Дощові опади живлять численні ріки, що стікають по уступах височини в Атлантичний океан, утворюючи водоспади і бистрини. Найбільша після Нігеру ріка регіону — Вольта, на якій у Республіці Гана створена великий гідровузол.

В органічному світі, так само як і в кліматі, проявляються перехідні риси від саван Судану до екваторіальних лісів басейну Конго. У складі флори є деякі елементи, спільні з флорою Південної Америки. Наприклад, на Гвінейському узбережжі була знайдена трав'яниста рослина з оромелієвих, що раніше вважалася ендемічною родиною Південної Америки. У тропічних лісах Гвінейського узбережжя зустрічається також епіфітний кактус ріпсаліс — єдиний дикоростучий представник типового для Америки сімейства кактусових у складі африканської флори.

У зоні припливів і в річкових дельтах Гвінейське узбережжя вкрите мангровими заростями, особливо  в дельті Нігеру.

Прибережну низовину і схили гір, за винятком частини території Гани, що одержує мало опадів, покривають вологі тропічні ліси. По долинах рік ці ліси проникають у глиб регіону до самих північних його границь. В їхньому складі багато різних дерев, чагарників і трав. Численні орхідеї з яскраво і різноманітно пофарбованими батогами, папороті й ін. Характерно для лісів Гвінейського узбережжя гігантське дерево роду сейба, чи бавовняне  дерево, що дає волокно.

Ліси піднімаються по вологих схилах гірських масивів, з висотою їхній склад поступово міняється. Особливо добре виражена висотна поясність в масиві Камерун. До висоти 1800 м на його схилах, особливо на тих, які звернені до вологих вітрів, росте густий і пишний тропічний ліс. Вище його змінює збіднений гірський ліс, низькорослий і менш багатий видами, але багатий різними папоротями. На висоті близько 2700 м на схилах масиву починаються гірські луки. Вони піднімаються аж до високих   снігових вершин.

Первинні ліси Гвінейського узбережжя сильно винищені рубкою і випалюванням. У багатьох районах вони поступилися місцем низькорослим, хоча і густим, вторинним чи лісам культурної рослинності, серед якої переважають плантації олійної пальми, шоколадного дерева і цукрового очерету. Але місцями тропічний ліс ще зберігся у всій своїй первісній пишності, хоча таких ділянок стає усе менше.

В міру скорочення тривалості вологого періоду густий тропічний ліс поступається місцем рідколіссю, у складі якого поєднуються вічнозелені види з видами, що втрачають листя на сухий період року. В інших випадках вологий тропічний ліс змінюється типовою саваною. На границі савани і тропічного лісу звичайно росте кигелія, чи ковбасне дерево, що одержало свою назву за великі, довжиною до 1 м, плоди, в формі ковбаси; зустрічається ліберійське кавове дерево, батьківщина якого - Гвінейське узбережжя. Цей вид у минулому широко культивували, але тепер поступово його витісняє більш цінний аравійський вид.

У тваринному світі, як і в рослинному, поєднуються елементи вологих тропічних лісів і саван. Там водяться мавпи, у тому числі шимпанзе. Зустрічаються африканські слони, що звичайно надають перевагу районам, перехідним від лісів до відкритих просторів, деякі типово африканські хижаки. На відкритих просторах живе кілька видів антилоп. Багато різних птахів,  плазунів і комах.