Головна » 2011 » Июль » 10 » Чудеса адаптації
17:31
Чудеса адаптації
 синій кит, популяція, Світовий океан  Кількість сірих китів у Тихому океані колись було набагато більше того, що є зараз. У сукупності з умінням пристосуватися до нової дієті це дало сірим китам шанс вижити в мінливих кліматичних умовах, повідомляє Discovery News.
  У 2007 році Стівен Палумбо (Stephen Palumbi) і його колеги зі Стенфордського університету (Stanford University), США, підрахували приблизну кількість каліфорнійських сірих китів, яких виявилося від 76 до 120 тис. Ця цифра, заснована на генетичному різноманітті живуть сьогодні китів, була поставлена під сумнів деякими екологами, які стверджували, що екосистема всього тихоокеанського узбережжя від Каліфорнії до Берингової моря, вздовж якого проходить шлях міграції китів, може підтримувати існування лише 20 тис. цих тварин.
  Однак Ніколас Піенсон (Nicholas Pyenson) з Смітсоніановского інституту (Smithsonian Institution) і Девід Ліндберг (David Lindberg) з університету Каліфорнії (University of California), США, вважають, що ця екосистема пережила багато змін за той час, поки в ній існували сірі кити . Наприклад, близько 120 тис. років тому на Землі наступив останній Великий льодовиковий період, під час якого рівень світового океану знизився приблизно на 120 м, тому що багато води перетворилося на льодовики.
  Сірі кити харчуються в основному придонної живністю: хробаками й ракоподібними, яких знаходять уздовж берегових шельфів на глибині близько 50 м або менше, а іноді в донних каналах глибиною близько 75 м. Але під час льодовикового періоду вода оголила шельфовую зону, що змусило китів піти на глибші місця.
   Логічно припустити, що популяція сірих китів в той час мала сильно зменшитися. Але якщо початкова популяція була приблизно такого ж розміру, як сьогоднішня, вона повинна була почати відчувати серйозні труднощі: коли кількість особин стає дуже маленьким, то починається часте схрещування близькоспоріднених особин, що знижує генетичне різноманіття. Якби таке сталося з сірими китами, це відбилося б в їх ДНК, але ніяких генетичних слідів цього у сучасних китів виявлено не було.
  Так скільки ж було в той час китів? Порахувавши, скільки їжі потрібно сірому кита, щоб вижити, а також яке кількість цієї самої їжі померло в результаті змін в екосистемі через похолодання, дослідники прийшли до висновку, що для того, щоб уникнути зменшення популяції до критичних розмірів, сірі кити мали регулювати свою чисельність в межах 70 тис. особин в теплі періоди.
  Але велика ймовірність, що китів було більше. Сірі кити є, в основному, мігруючими тваринами, що живляться придонними ракоподібними і черв'яками, але не все в популяції ведуть себе однаково. Наприклад, співтовариство східних сірих китів, що становить близько 1% від загальної кількості цих тварин, проводить круглий рік в околицях острова Ванкувер, США, харчуючись оселедцем і крилем.
  Дуже ймовірно, що до появи людини, існувало більше таких відокремлених популяцій сірих китів, але в міру того, як людство освоювало їх місця проживання, ці дрібні колонії поступово зникли (з'їдені, ймовірно). Сьогодні комерційний вилов сірих китів практично заборонений, але їх кількість відновлюється спочатку в найбільш сприятливих для них умовах, а вже потім в менш пристосованих. Іншими словами, сірі кити мають набагато більшою еволюційної пластичністю, ніж люди вважали раніше. Тому є шанс, що ці тварини переживуть прийдешні зміни клімату та екосистеми в наступні кілька століть.
Фото: larece.ru
Джерело: http://www.vokrugsveta.ru
Категорія: Інші новини | Переглядів: 1583 | Додав: wiktor | Теги: популяція, синій кит, світовий океан | Рейтинг: 0.0/0
Матеріали по темі:


Всього коментарів: 0
avatar