17:16 Історія міграції з Африки знову переписується | |
 Вчені давно мріють розгледіти сліди перших людей сучасного анатомічного типу, що зважилися залишити Африку. І це не випадково, адже той результат зіграв дуже важливу роль у людській еволюції.За новим генетичним даними, які в черговий раз змушують переписувати підручники, легендарна подорож почалася менше 95 тис. років тому. Можливо навіть, що це сталося зовсім недавно - 62 тис. років тому. Цей той рідкісний випадок, коли генетичний аналіз збігається з даними археології, тобто з датуваннями відповідних скам'янілостей і знарядь праці. Тим самим нове дослідження суперечить попереднім генетичним дослідженням. Подібні штудії пов'язані з визначенням швидкості мутацій у геномі сьогоднішніх людей шляхом підрахунку числа нових мутацій, що виникають у ядерній ДНК новонародженої дитини в порівнянні з його батьками. Число мутацій на покоління необхідне для тонкої настройки молекулярного хронометра, без якого не вийде надійно датувати ключові події в еволюції людства. Попередні спроби налаштувати цей годинник приводили, як правило, до того, що важливі дати (наприклад, поділ предків людини і шимпанзе) відкидалися назад у часі. Одна група вчених навіть дійшла висновку, що міграція з Африки відбулася найпізніше 80 тис., а найраніше - 90-130 тис. років тому. Не всі еволюційні генетики готові погодитися з подібними результатами. Наприклад, Йоханнес Краузе з Тюбінгенського університету (ФРН) не впевнений, що швидкість мутацій, відкалібрована за сучасними, живим людьми, була такою ж і десятки тисяч років тому. Тому він і його колеги вирішили проаналізувати мітохондріальні ДНК, успадковані по материнській лінії, з останків людей, що жили протягом останніх 40 тис. років, причому з таких скам'янілостей, для яких є надійна радіовуглецева дата. Наприклад, якщо це ДНК людини, що жила 40 тис. років тому, то в ній будуть відсутні мутації, придбані людством протягом наступних 40 тисячоліть еволюції. Вчені проаналізували 10 надійно датованих копалин, у тому числі останки середньовічної людини, яка жила у Франції 700 років тому, «крижану мумію» Еці, який помер в Альпах 4550 років тому, а також два скелети з Оберкассель в Німеччині (їм по 14 тис. років), три - зі стоянки Дольні-Вестоніце в Чехії (31 тис. років) і тяньюаньскої людини, що мешкала 40 тис. років тому в Китаї. Розрахована за стародавнім ДНК швидкість мутацій вказала на більш пізній початок африканського результату в порівнянні з попередніми дослідженнями, що дуже схоже на археологічну оцінку. Але конкуренти нагадують, що ДНК володіє власною генетичною лінією, по якій можна судити про еволюцію всього генома: у неї більш високий відсоток генів проходить селекцію, ніж в ядерній ДНК. П-н Краузе з цим згоден, а тому в майбутньому доведеться виявити відмінності в швидкості мутацій між цими частинами геному. Можливо, проблема ще й у тому, що генетики недооцінюють кількість ядерних мутацій у живих людей. Коли справа доходить до точного виділення п'ятдесяти мутацій серед 3200000000 підстав генома новонародженого, нинішні методи визначення послідовностей працюють на межі своїх можливостей, намагаючись відрізнити справжні мутації від помилкових. П-н Краузе підкреслює також, що точна хронологія надзвичайно важлива у вивченні еволюції людини. Наприклад, знання про те, коли сучасні люди вийшли з Африки і поширилися по Європі й Азії, дозволило пану Краузе та його колегам стверджувати, що до і після зледеніння в Європі жили представники одного і того ж людського штаму, а це говорить про виняткову здатності наших предків до адаптації. Результати дослідження опубліковані в журналі Current Biology. Підготовлено за матеріалами ScienceNOW. Для перекладу було використано бюро перевода перевод паспорта москва Фото: geografica.net.ua Джерело: http://science.compulenta.ru/741926/ | |
|
| |
| Матеріали по темі: |
