08:28 Вперте небажання мінятися - ось що врятувало Ісландію | |
Середньовічні ісландці виживали завдяки вірності традиціям, свідчить нове і не зовсім звичайне дослідження. Здоровий консерватизм не тільки допомагав їм відходити від чуми і вивержень вулканів, а й у кінцевому рахунку зберіг острів жилим, незважаючи на кліматичні зміни.
Фото: www.priroda.su«Нам часто кажуть, що суспільство повинно бути гнучким, але в даному випадку ісландців врятувало небажання змінюватися», - підкреслює провідний автор дослідження Річард Стрітер з Единбурзького університету (Великобританія). На початку і наприкінці XV століття на острів обрушилися дві епідемії чуми, від яких, як вважають, загинула майже половина населення. Країна також страждала від регулярних вивержень вулканів, через які великі території ставали непридатними для сільського господарства на довгі роки. До того ж з середини чотирнадцятого сторіччя європейський клімат почав поступово охолоджуватися, так що вести господарство в Ісландії стало ще важче. У той час ісландці пробавлялися в основному тваринництвом, а чим менше людей, тим складніше доглядати за коровами і вівцями. Впасти у відчай було легше легкого, але цього не сталося. Дослідники провели аналіз грунту і вулканічного попелу - тефри. Фахівці очікували побачити ознаки змін ерозії грунту після епідемій: це могло означати, що в ситуації дефіциту робочої сили та громадської апатії стада залишилися без нагляду і здичавіли, паслися де заманеться і оббирали все до травинки, посилюючи ерозію. Можливо, подібного краху вдалося уникнути, і ісландський народ відмовився від трудомістких корів на користь овець. Однак аналіз показав, що нічого подібного не сталося. Після чуми сільське господарство велося так само, як і раніше, хоча і в меншому масштабі. Як і раніше тримали і корів, і овець, стада залишалися під контролем. Це заклало основу подальшого виживання. У XVIII столітті кліматичні умови в Ісландії стали зовсім поганими, а в 1783 році відбулося найпотужніше виверження вулканів Лаки і Грімсвотн. Якщо б перед цим ісландці здалися, тобто відмовилися б від корів і дозволили розперезатися ерозії, острів довелося б покинути. Отримані результати контрастують з долею гренландських поселень. Культури обох країн схожі, бо їх засновники - нащадки норвежців. Однак Гренландія зіткнулася з куди більшимм проблемами: по-перше, кліматичні умови стали ще більш суворими, ніж в Ісландії, по-друге, в Європі знизився попит на моржеву кістка - основне джерело доходу гренландців. Тому багато поселень спорожніли. Результати досліджень Ісландії та Гренландії опубліковані в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Підготовлено за матеріалами Planet Earth. Джерело: http://science.compulenta.ru | |
|
Матеріали по темі: |