Головна » Статті » Теорія географії | [ Додати статтю ] |
У розділі матеріалів: 439 Показано матеріалів: 97-102 |
Сторінки: « 1 2 ... 15 16 17 18 19 ... 73 74 » |
Центральна Африка займає західну частину материка в екваторіальних і
субекваторіальних широтах, охоплює велику плоску западину Конго, яка на заході
прилягає до Атлантичного океану і Гвінейської затоки (довжина прибережної смуги
— 3099 км),
на півночі — плоскогір'я Азанде, на заході — Північногвінейську височину, на
півдні — плато Луанда, на сході регіон обмежений гілкою Західного рифту Східноафриканського
плоскогір'я.
У рельєфі виділяються здебільшого рівнинні території. Западина Конго має плоске, дуже заболочене днище на висотах 300—500 м, висоти піднять, що обмежують її, досягають 500—1000 м на півночі та заході, 1500—1700 м і більше на решті території. Лише гірський масив Камерун досягає висоти 4070 м. Рельєф регіону не має різких перепадів висот. Плоскі акумулятивні та шаруваті рівнини є в западині Конго та у приморській смузі. Слабкогорбисті пенеплени з острівними горами переважають у місцях виходу кристалічних порід, столові та столовоступінчасті плато — на породах осадового чохла. |
Центральна Африка, займаючи центральне положення на материку, межує з усіма іншими африканськими регіонами: Північною, Західною, Східною й Південною Африкою. Країни регіону звільнилися від колоніальної залежності у 1950—1974 рр. Демократична Республіка Конго (ДРК) була володінням Бельгії, Екваторіальна Гвінея — Іспанії, Сан-Томе і Принсіпі — Португалії, інші країни — колоніями Франції, майже всі належали до колишньої Французької Екваторіальної Африки. Більшість країн Центральної Африки розташовані на узбережжі Атлантичного океану або мають вихід до нього, що сприяє їх господарському розвитку. Своєрідність регіону полягає в розміщенні на його південному сході промислового району «Мідний пояс», який за своїм економічним значенням набагато перевищує приморську смугу. Чад і Центральноафриканська Республіка (ЦАР) виходу до океану не мають, що є однією з найсуттєвіших причин їх економічної відсталості.
Категорія:Економічна географія зарубіжних країн |
Переглядів:9993 |
Додав: wiktor |
Дата: 02.10.2010
| Коментарі (0)
|
Найважливіші види транспорту, які обслуговують внутрішні перевезення, — залізничний і автомобільний, зовнішні — морський і авіаційний. Основний вид транспорту у більшості країн — автомобільний, хоча забезпеченість території регіону дорогами вкрай низька. Протяжність шосейних доріг — 358,1 тис. км, із них 47,7 тис. км — асфальтовані. Велика частина автошляхів має обмежену або сезонну прохідність. Автомобільний парк налічує 845 тис. машин, з яких 521 тис. — легкові. Через територію багатьох країн проходить найпротяжніше автошосе — Велика північна автострада (Лівінгстон — Лусака — Капірі — Мпоші — Тундума). Залізничний транспорт спеціалізується на перевезенні експортно-імпортних вантажів. Протяжність залізниць — 11 635 км. У Бурунді, Сомалі й Руанді залізниць немає. Залізничний транспорт технічно відсталий, недостатньо укомплектований рухомим складом.
Категорія:Економічна географія зарубіжних країн |
Переглядів:7980 |
Додав: wiktor |
Дата: 02.10.2010
| Коментарі (0)
|
У деяких країнах Східної Африки дуже міцні позиції державного сектору економіки. Так, у Замбії державі належать транспорт, енергетика, сфера обслуговування, туризм. Основу державного сектору Кенії становлять транспорт, система зв'язку, виробництво й розподіл електроенергії; частково націоналізовано банківсько-кредитну сферу. В Ефіопії державі належать видобуток благородних металів, електро- й водопостачання, транспорт, зв'язок, зовнішня торгівля, сфера фінансів. У Сомалі націоналізовані іноземні банки, гірничодобувні й провідні підприємства обробної промисловості, збут і розподіл нафтопродуктів, монополізовано державою закупівлю та експорт зернових, бавовни, шкіри, ароматичних смол. У Танзанії найміцніші позиції державного сектору в гірничодобувній промисловості, енергетиці, водопостачанні, торгівлі, будівництві, транспорті тощо. Приватний капітал найактивніший в обробній промисловості, будівництві, сфері послуг, товарному сільському господарстві, туризмі Замбії, Кенії, Малаві, Бурунді, Танзанії. Найбільшими інвесторами є Велика Британія, США, ФРН, Японія, Індія та ін. В одних випадках він самостійно контролює виробничі підприємства, в інших — на основі створення спільних структур з національними державним і приватним капіталами.
Категорія:Економічна географія зарубіжних країн |
Переглядів:12177 |
Додав: wiktor |
Дата: 02.10.2010
| Коментарі (0)
|
Природний приріст населення високий (2,9 % на
рік), максимальний рівень його в Джибуті (4,8 %), Танзанії (3,1 %), Малаві (3,1
%), Уганді (3 %). В африканських сім'ях зберігаються традиції багатодітності, у
деяких областях — полігамні форми шлюбу. В Кенії та Малаві зафіксовані одні з
найвищих на материку показники народжуваності (до 55 народжених на 1000 осіб).
Висока народжуваність зумовила в багатьох країнах, особливо в Кенії, дуже велику
кількість дітей віком до 15 років (45 %) і, навпаки, найменше осіб похилого віку — всього 2,9 % . Абсолютно пропорційним є співвідношення між
чоловіками та жінками.
Расовий склад. На території регіону мешкають представники трьох расових типів: на північному сході та сході переважає ефіопський расовий тип, в екваторіальних лісах і саванах — негроїдний, на південному сході та півдні — бушменський. Ефіопський тип виник внаслідок поступового змішання середземноморських європеоїдів із негроїдами.
Категорія:Економічна географія зарубіжних країн |
Переглядів:8172 |
Додав: wiktor |
Дата: 02.10.2010
| Коментарі (0)
|
Природні умови регіону дуже різноманітні. У рельєфі
Східної Африки переважають гори і плоскогір'я, тому її разом з Південною
Африкою називають «Високою Африкою», на відміну від інших трьох регіонів —
«Низької Африки». Велику частину території займає Східноафриканське
плоскогір'я, складене докембрійськими кристалічними, палеозойськими та мезозойськими
континентальними відкладами. Велетенські тектонічні розломи і рифти утворилися
в кайнозої.
Система рифтів простягається майже на 2500 км від Червоного моря та Рифтової долини Ефіопії й далі дугою аж до нижньої течії річки Замбезі. В регіоні наявне складне поєднання піднятих цокольних рівнин, глибоких і вузьких скидових западин, обмежених уступами брилових гір, лавових плато та ізольованих вулканічних конусів. Тут знаходяться найвищі вершини континенту: Кіліманджаро (5895 м), Кенія (5199 м), масив Рувензорі (5109 м). Вздовж узбережжя простягаються смуги приморських низовин. Вулканічна активність і тектонічні рухи у Східній Африці тривають і понині. У багатьох районах, особливо у північній частині регіону, часто бувають землетруси, виверження вулканів, з'являються навіть нові вулканічні конуси.
Категорія:Економічна географія зарубіжних країн |
Переглядів:11963 |
Додав: wiktor |
Дата: 02.10.2010
| Коментарі (0)
|