22:57 Середземноморський сонячний проект | |
www.rgo.ru
Фото: В останні два роки країни Середземноморського союзу (включає 43 європейських і африканських держави середземноморського басейну та прилеглих територій) запропонували кілька проектів розвитку сонячної енергетики в Сахарі. Інтерес до сонячної енергетики і, в зв'язку з нею - в першу чергу до Сахарі цілком закономірний. Подібні проекти множаться. На кожен квадратний метр поверхні найбільшої пустелі світу на рік надходить кількість сонячної енергії, еквівалентну 1 барель (159 літрів) нафти. Це означає, що використання квадрата сахарської землі стороною 300 кілометрів (тобто всього 9000 кв.км) задовольнило б всю потребу людства в енергії. У 2009 році Союзом були розроблені «Середземноморський сонячний проект» та проект «Дезертік», що передбачають будівництво сонячних електростанцій в Північній Африці. Автори проектів розраховують, що перші виробництва з'являться вже через два-три роки, незважаючи на ряд складнощів. Теплова сонячна електростанція зараз вже будується в Марокко, і запроектовані ще чотири. Великі середземноморські сонячні проекти спираються на американський досвід. У США найпотужніша електростанція даного типу (де промені сонця концентруються дзеркалами на трубках з робочим тілом) працює в пустелі Мохаве. Її потужність - 354 МВт. Параболічні дзеркала концентрують сонячну енергію, яка перетворює воду на пару, що надходить на турбіни. Це теплова сонячна електростанція, сонячна ТЕС. Об'єм води, потрібний для роботи електростанції - 3000 літрів на кожен тис. МВт. У пустелі Мохаве використовують підземну воду з глибоких пластів. У Сахарі з цим виникають проблеми. Запаси підземних вод є в Алжирі, Тунісі та Лівії - 30 млрд куб.м. Однко вони потрібні для сільського господарства і населенню для пиття. Інша проблема пов'язана з передачею енергії на великі відстані - передбачається, що сонячні ТЕС в Північній Африці будуть забезпечувати енергією Європу. Для вирішення цього завдання прелагается створити єдину енергетичну систему - «Середземноморське кільце», що з'єднує країни Північної Африки, Близького Сходу та Європи. Як компенсаційних потужностей у нічний час пропонується включити в кільце існуючі та проектовані вітряні, геотермальні та гідроелектростанції. Можливі й різні варіанти зберігання енергії - наприклад, вдень сонце розплавляє спеціальну соляну суміш, яка вночі застигає, передаючи накопичене тепло воді і перетворюючи її на пару. Але одна з головних труднощів - політична. Ці масштабні проекти треба буде здійснювати в дуже нестабільному регіоні. Тим не менше, і це автори проекту не вважають непереборною перешкодою для розвитку сонячної енергетики в регіоні. Підготував: Кирило Дегтярьов Джерело : http://www.rgo.ru Джерело: | |
|
Матеріали по темі: |