Сет Степлтон (Seth Stapleton) з Геологічної служби США і його колеги стверджують, що аналіз чисельності популяції білих ведмедів, заснований на знімках з супутника, зіставимий з відстеженням інформації про цих тварин з повітря. Дослідження вчених було опубліковане в журналі PLoS ONE.

Зміна клімату в Арктиці може загрожувати серйозними наслідками для чисельності тварин, що мешкають у природному середовищі. Проте вчені, які намагаються розробити ефективні та дієві методи контролю за дикою природою і відстеження арктичних популяцій, стикаються з великими труднощами.[

Спостерігати за тваринами вкрай складно через віддаленість і обмежений доступ до місць дослідження, а також важкі кліматичні умови. У зв'язку з цим Степлтон і його команда провели аналіз отриманих із супутника знімків високого розширення для того, щоб відстежити поширення та чисельність білих ведмедів на невеликому острові в північній частині Канади. Вони спробували розробити інструмент контролю таких важкодоступних популяцій. Автори вивчили супутникові зображення острова і порівняли їх з даними, отриманими під час повітряних і наземних досліджень.

Оцінка поширення приблизно 90 особин ведмедів на основі супутникових знімків виявилася аналогічною аналізу дислокацій 100 ведмедів, зробленому за допомогою аерофотозйомки кількома днями раніше. Дані результати покликані стати відправною точкою для контролю популяцій полярних ведмедів за допомогою супутникових зображень. Крім того, цей інструмент може бути застосований і до інших представників арктичної дикої природи.

Дослідники вважають, що подальший розвиток систем автоматичного виявлення за допомогою супутників і тестування їх на різних ландшафтах допоможе зробити крок вперед до великомасштабного застосування цієї технології в дослідженні тваринного світу арктичних регіонів.